Глава 25. Сахаджа-йога

Віросповідання – річ суто особиста. Те, що говорять закохані один одному наодинці, не почуєш на базарі. Це дуже інтимна річ і якщо її сказати публічно, вона знеціниться. З релігією все точно так само. Це не просто відносини. В ній не існує компромісів. Якщо хтось озвучує релігійну істину, то це настільки глибоко та особисто, що до сказаного неможливо нічого додати. Коли проявляється істина – ми самі її відчуваємо, бо це сердечна річ. І нема потреби у когось про неї питати.

Любов неможливо виразити словами. Істина – така ж внутрішня річ і не може бути описана. Ніхто не любить словами. Вона трапляється. Про істину неможливо спитати. Ви можете робити все, що завгодно, пробувати мільйони способів, говорити тисячі разів, клястися, але любов неможливо створити, а істину – вивести логічно.

Якщо хтось говорить: «Ось Господь!» – не можна покладатися на чужі слова, навіть якщо ці слова мої. Це подібно тому, що ви читаєте в книгах чи якийсь святий розповідає вам про Бога. Якщо хтось отримує любов чи вона сама зароджується у вас, то немає ніякої необхідності це доводити. Світ може говорити на це що завгодно, але те, що відбувається всередині, так там і залишиться. Це повністю відокремлене від речей світу, і виключно особисте.

Любов не купується в борг, а у випадку з Господом подібне питання про борг не постає тим більше. Підйом Кундаліні не можна позичити. Це Істина, яка пізнається на досвіді, а не питання відчуттів. У мирському кругообігу можна продовжувати домовлятися і брати кредити, але стосовно Бога таке не працює, бо це досвід внутрішнього світу. Це предмет вічної любові та відданості. Все залишається всередині. Немає ніякої іншої істини. Це не служіння якійсь іншій любові. Все вже знаходиться всередині вас. Можете продовжувати опитувати увесь світ, але це не принесе вам користі. Воно повинно прийти з вашого внутрішнього і там же й залишитися. Якщо щось з вами трапиться, то не допускайте, щоб до цього доторкнувся хтось інший. Коли вашої істини торкається хтось інший, вона перестає бути істиною, відданістю, любов'ю чи пробудженням. Все це повинно підніматися виключно з вашого нутра.

Таким чином приклавши всі свої сили, вам потрібно нирнути до самого дна і тоді ви отримаєте все. В цьому випадку не прийдеться нікому нічого давати. Там немає відносин ні з ким. Нічого не потрібно брати від інших: у вас є все своє. І так вкладіть без залишку все, що у вас є.

Нічого не запитуйте і не чекайте, що буде далі. Слідуйте своїм власним шляхом для усвідомлення та пробудження своєї істинної суті. Забудьте про всі приведені в писаннях правила і про аргументи так званих філософів. Вони заплутали вас і змусили морочитися. Пориньте в цю любов з головою! Посвятіть своє життя пошуку істини! Так, це виклик, але така істина життя. Це і є пробудження. Прийміть цей виклик і посвятіть себе йому.

Останній висновок – просто жити. Це і є розуміння. Це система. Людина може в ній жити і утворювати суспільство. Це дар соціуму. Але кінцева ціль – не життя і навіть не природа. Коли розуміння цього слабшає, приходять бажання. Існує шлях, щоб систематизувати цей розум. Сенс постановки кінцевої цілі – навести порядок. Він робить життя безладним. Він додає багато обгорток, покриваючи таким чином незалежність життя. Так зникає натуральність, природність життя. Природа – це «пракриті». Стати природним – означає стати водою та повітрям. Нам необхідно стати водою та повітрям. Не повинно бути ніяких перешкод. Нехай трапиться все, чому судилося статися. Не повинно бути ніяких перешкод розумові. Застосування інтелекту (ума) тут не допустиме.

Істина життя сама собою зрозуміла (природна) і нікому не потрібно додавати щось своє. Люди, ви хочете бути природними по життю, але неприродність бере гору. З'явилися принципи та сформувався закон. Люди, ви увесь час намагаєтеся залишатися природними, але при цьому робите вказівки своїм дітям, дружинам, чоловікам, братам і сестрам, намагаючись їх навчити, як стати справжніми, але нічого не виходить.

Один хоче у щось грати, а інший – читати чи писати.  Якщо якась дитина ввесь час читає, ви відправляєте її погратися. Якщо хтось грішить, ви намагаєтеся, щоб він робив праведні справи. Якщо хтось злий чи шкодить, то для них створені суди та тюрми, щоб змусити їх стати добрішими стосовно оточуючих. Якщо хтось вкрав, суд змусить стати щедрим. Все це – система життя. Зрештою все це призводить до того, що ми намагаємося перетворитися, стати не тими, хто є. Навіть якщо ми досягнули успіху, все одно існує страх, що ми провалилися.

Не так просто стати природним. Крадій може зробити пожертву, але від того його щедрим не назвеш. Але, будучи гордим, він може про себе так думати. Неприродність робить людину слабкою і вона втрачає себе в подібній неприродності.

Таким чином «Сахаджа-йога» (шлях спонтанності, природності) – важка йога. З назви здається, що вона повинна бути дуже простою. Але простим життям жити дуже складно. Коли сахаджа-йога застосовується для пробудження Кундаліні, то просте стає складним. Не так просто її застосувати, як про це розповідають люди.

Що б не відбувалося – дозвольте цьому бути. Не перешкоджайте. Якщо людина щось викидає, дозвольте їй це зробити, навіть якщо вона сама лишиться без штанів. Можливо вона знає, що робить, або вона прийняла неправильне рішення та рухається у помилковому напрямку, або вона побажала і намагається розпалити полум’я йоги не тими вправами. Щоб вона не робила, дозвольте цьому бути.

З садхакою може трапитися все що завгодно. Він може танцювати чи стрибати, а може залишитися оголеним, викинувши увесь одяг. Все це для нього природно.  Для нього це може бути дуже простою, очевидною річчю. Стати оголеним – це непросте завдання. Стати водою чи повітрям – справа непроста. Дозвольте, щоб відбувалося все, що відбувається. Будьте глядачем. Не дозволяйте розуму повернути вас і тим більше не  дозволяйте вмішуватися уму.

Куди б ви не відправилися зі своїм умом, інтелект буде вам перешкодою. Неприродність сама прийде до вас. Відчуття благопристойності, сорому та соціальних обмежень будуть вам перешкодою просто тому, що вас так навчили. Вам розповіли про принципи. Ви придумали сатсанги. Ви вчили бути дисциплінованими, але це неприродне життя. Все це ненатуральні речі і вони були у вас запрограмовані. Такого бути не повинно. Всьому цьому вас навчив хтось інший – ось чому вони не відбуваються. Для того, що відбувається, не потрібна підготовка. Це просто відбувається і воно призведе до нормального життя, а неприродне залишиться позаду.

Сахаджа-йога так само складна, як і сама природа. Вона дуже красива, але не проста. Сьогоднішня людина стала такою примітивною, що воліє все ускладнювати. Вона перевантажена знаннями, наукою та принципами настільки, що не може побути собою. Людина відправилася в далеку подорож і пройшла дуже багато. Для неї складне – просте, а просте – складне.

І ви робите те ж саме. Ви постійно до себе щось додаєте. Суспільство, дім, університети стільки вам дали, що цього вам недостатньо. Навіщо ви ще зверху натягуєте віру та релігійні принципи. Де вічна Істинна? Істинна – це те, що нам не дано. Ви не здатні її використовувати просто. Ви також не застосували мудрість, щоб її розрізними. Все просте ви ускладнили.

Ким би ви не були – де це все? Ви стільки всього натягнули на свою суть. Якщо сьогодні ви розкриєте всі ці оболонки, трапиться дещо. Таким чином в обговорюваній сахаджа-йозі обов’язково присутня дія. Просто поклавши одяг під струмінь води, від бруду його не очистиш. Необхідне мило: і тільки тоді він буде чистий. З вами відбувається те ж саме: не так-то просто чимось стати, раптово викинути увесь одяг і почати танцювати оголеним.

До вашої природи багато додалося, ставши вашою індивідуальністю і навіть життям. Воно вас не залишить, навіть якщо ви цього захочете. У зв’язку з цим я пам’ятаю одну історію. Разом з Горакхом Бабою ми відвідали одне з гімалайських сіл. Те місце знаходиться в районі східної границі. Це гірська місцевість у місці Гангток, яка межує з Тибетом. Там я влаштовував грандіозну яджню (жертвоприношення) і табір для самадхі. Я визнаю паломництво як етап духовного шляху і сам здійснював паломництво. Горках Баба діяв своїм неповторним способом.

Коли я туди прибув, принесли дівчинку. Вона була без свідомості, але закручувала тіло у певні пози; тобто у своєму несвідомому стані вона робила асани, які дуже важкі навіть йогам. Навіть артисту цирку таке не під силу.

Вона робила все в образі пурушатви (по-чоловічому). Вона була загіпнотизована деякою особливою технікою. Роблячи це, вона потратила настільки багато сил, що втратила свідомість. Вона була школяркою, але її тіло та розум були підвладні комусь іншому. Я сказав їм, дати їй відпочити. Такі речі стали відбуватися з нею останні декілька років. І завжди раптово. Я бачив медитативні пози того йога, який використовував цю дівчинку в загіпнотизованому стані. Цей йог був натхом (майстром). Він був дуже хорошим йогом, але надто прив’язаним до принципів.

Досягнувши при житті такого хорошого результату і після покинувши тіло, йог залишився незадоволеним. Тілесно він був мертвим, але не підвладний розуму. Він залишив життя, пишаючись своїми успіхами в асанах, після чого зробив своїм посередником цю дівчинку, яка була колись його соратницею.

Обидва передчасно померли. Вони обидва принесли зміни в життя один одного, але обидва стали жертвами обставин. Карма один з одним залишилася незавершеною. Життя обох не були позбавлені бажань. Як результат, той майстер йоги використав дівчинку, як провідника, щоб виразити своє мистецтво асан. Я бачив, що вони обидва знаходяться в стані самогіпнозу. Я побачив їхні внутрішні відмінності. Мені було дуже легко розв'язати цю проблему. Горакх Баба теж посміхався.

Поведінка обох була однакова. Вони все в житті ускладнили. Вони обидва вибудували свій шлях напроти своєму характеру. Обидва були загіпнотизовані своїм образом життя. Обидва проклали свій релігійний шлях від гріха до волі. Вони хотіли жити в строгості та благодаті, будучи вільними від гріхів. Їхні внутрішні протиріччя призвели до зустрічі зі мною.

Розум тої дівчинки був злодійським. Вона сама не була крадієм, але в розуму були злодійські нахили. В стані неспання дівчинка була дуже розумною. Між двома її індивідуальностями була ціла прірва.

Своїми діями садху намагався наставити її на шлях праведності. Її розум відображав життя її батьків. Вона постійно знаходилася між розумом крадія та праведника. В храми, матхи, піри, ашрами, а також до факірів, бабів і святих вона йшла двома шляхами. Те, що вона зустріла мене – було перемогою її праведного розуму. Праведний розум змусив злодійський рухатися вперед і, звільнившись від будь-яких – ізмів, почати нове життя. Її розум запропонував їй використати переваги її положення та омитися в Ганзі пуньї (потоці доброчесності). Її злодійський розум поклявся, що більше ніколи нічого не вкраде. Праведний сказав їй рухатися вперед, і вона почала свою подорож з мене. Це було таким паломництвом, де все освячувалося.

У світі так багато різного роду злодіїв. Одні крадуть хліб, а інші наживаються багатством, приймаючи хабарі. Хтось краде, сидячи на місці судді, а хтось – стаючи гуру. Всі злодії обіцяють самим собі ніколи не красти більше, але вони знову роблять речі, які стали для них звичкою.

Та дівчина, яка супроводжувалася духовною практикою, стала мандрівником на шляху праведності. Але її злодійська звичка не пішла, і вона навчилася красти по-новому. Вдень вона була зайнята різною роботою, але коли приходила ніч, її руки розв’язувалися і розум злодюжки починав бентежити її.

Коли всі її друзі відправляються спати, вона обнишпорює багаж і, якщо знаходить п’ять сотень рупій, то бере звідти три. Вона проробляє цю роботу настільки тонко, що ніхто нічого не підозрює. Коли їй про це говорять, вона клянеться, що це не вона. Ось так і продовжується її життя. На одній із Кумбха-Мел вона спустошила багаж свого Бабаджі. Її спіймали, а коли вказали на це, то вона нагадала нам про власну клятву і сказала, що вона нічого не крала: «Я просто витягла гроші з одної сумки та помістила їх в іншу, в мою. Це не можна назвати злочином!»

Її розум садху зберігає мовчання з простою посмішкою, а розум злодюжки продовжує робити свою роботу. Зрештою свідомість садху покинула її, а свідомість злодія залишилася. Сьогодні вона продовжує красти. Її злодійська природа намагається змінитися, але безуспішно, бо звичка надто вкоренилася. Стати простим дуже важко, але жити, приймаючи складне за просте, дуже легко. Якщо хтось крадій, то він повинен сам себе назвати крадієм і саме так себе сприймати. Сахаджа-йога хоче сказати, що якщо у вас є якісь шкідливі звички, слабкість до чогось, то прийміть це. Якщо ви спробуєте це приховати, тоді ваша поведінка буде неприродною і не простою. Ця надуманість в суспільстві перетворюється у фарс. Неприродність людини ставить її в незручне, смішне становище.

Ви повинні знати, хто ви є насправді, і приймати це, і тоді це – сахаджа-йога. Не намагайтеся утримати щось, чим ви не є. Не намагайтеся сказати: «Я не злодій, але обставини мене примусили». «Я не злюсь і не заздрю, але таким мене зробили обставини».

Гнівні люди просять пробачення, а злодії намагаються перестати красти. Вибачаючись, люди залишають свою гординю (его) недоторканою. Вони жалкують та розкаюються. Але все це лише інструменти для чергового пробудження гордині.

Це не йога, яку ми звемо сахаджею. І це зовсім не йога пробудження Кундаліні. Енергія, яка пробуджує життя – це сахаджа-йога. Це говорить про те, що ви прекрасно усвідомлені, ким є, і, коли ви вибудовуєте життя, згідно з такою усвідомленістю, все буде прекрасно. Ви будете просуватися вперед і відокремлюватися як свідок. Ви можете пізнати, як жити. І тоді ви більше не залишаєтеся людиною зі злодійськими, гнівними чи заздрісними нахилами. Відбудеться деяке перетворення, яке переправить вас на інший бік. Це надасть імпульс всій вашій нервовій та кровоносній системі. Ви пробудитеся. Ось це і є просте життя, і воно називається «сахаджа-йога».

Я якось бачив президента екологічної опозиції в Англії, який є членом королівської сім’ї. Він збирав гроші для соціальної реклами проти вирубки лісів. Він висував лозунги за збереження лісу, але водночас приймав мільйони фунтів від лісозаготівлі, дозволяючи їм рубати дерева таємно. Щоб виконати свої амбіції, азартні люди знаходять тисячі шляхів.

Постячи один день, ви вже думаєте, що будете їсти на наступному. Сьогоднішнє бажання відступає в очікувані завтра. Жорстокий веде життя насилля, бажаючи ненасилля. Крадучи, злодій очікує, що завтра зав’яже з крадіжками. Зла людина проживає своє життя в надії роздавати благодійність. Грішник веде своє гріховне життя в надії праведних вчинків.

Життя продовжується. Ви не можете жити правдиво, бо жити в правді дуже важко. Це сумно та ранить розум.

Я бачив так багато духовних практиків, переповнених чутливістю, хто намагався вести своє життя, читаючи книги з брахмачар’ї (целібату). Вони розповідають мені про свої досвіди та говорять, що хочуть вести життя в строгості, але таке стає для них неможливим. Вони приймають посвяти, щоб укріпити свою твердість, але вони провалюються. Розум залишається слабким до насолод, хоча продовжує думати, що він йог.

Така йога – це не сахаджа-йога. Це тяжкий випадок. Хто ви є – тим і залишайтеся. Не намагайтеся бути непростим. Прийміть, хто ви є, пізнайте його і живіть відповідно. І тоді ви побачите, що з вами відбудеться. Тоді буде дивовижна трансформація, зміна. Якщо ви робите невірні речі, то прийміть, що є нехорошою людиною. Може так трапитися, що ви можете повторити помилки. Скажіть всім ясно, хто ви справжній, і нехай дружать з вами, якщо їм подобається. В такій ситуації може так трапитися, що ви залишитеся одні. Залишитеся тільки ви та ваші дурні вчинки. І тоді трапиться велика зміна, яка стане стрибком на інший берег.

Сварки трапляються між подружжям та закоханими. Наступного дня вони дарують один одному подарунки. Тоді подружжя та закохані відчувають всю глибину любові, яку їхні партнери відчувають до них. Але це неправда. Це просто розкаяння. Це просто закладення фундаменту для майбутніх сварок. І так проходить все їхнє життя. Таким чином обидва брешуть один одному. Ніхто не розуміє істини. Не обманюйте себе значенням «сахаджа-йога» (шлях природності). Ви знаєте, хто ви є. Я подібний ось цьому і ось тому. Це і є сахаджа-йога – перетворення, для якого не потрібно чекати завтра, а достатньо просто зупинитися.

Чи можете уявити як, почувши новину, що ваш дім охоплений полум’ям, ви залишитеся безпристрасним? Ви ж поскачете туди величезними стрибками, як тільки зможете. Ось це і є істина.

Все трапиться в той день, коли повністю пізнаєте своє життя і зрозумієте його. Питання зупиняться. Всі рани затягнуться. Шакті пробудиться. Від вас вимагається тільки стати простим. Для цього потрібно «заглянути під позолоту» та побачити з чого насправді складається ланцюжок. Не дивіться на позолоту чи на орнамент. Дивіться на реальність, тільки на те, що є, і тоді ви все зрозумієте.

Ви не зможете жити в обмані та залишатися все життя в омані. Це обман своєї душі. Так життя проходить мимо. Нічого не набувається та нічого не відбувається. Підлаштовуючись під те, що не є природним, життя проходить дарма. Відрізок штучного життя довгий. Це дуже довга подорож. Істину покриває багато декорацій, показухи та лицемірства. Зранку до ночі і з вечора до ранку – так проходить все життя. Звичайні люди роблять це зі своїм життям. Вони – атлети, які обманюють самі себе.

Простота – це зовсім інше життя. Сахаджа-йога вчить не обманювати себе. Ви самі себе прекрасно знаєте і від того таке перетворення відбудеться миттєво. Там немає часу очікування. Чудесний процес перетворення і є сахаджа-йога. Правда завжди виповзає назовні. Бо всередині неї магнетична сила. Це єство. Це подібно океану. Істина вас перетворить та звільнить.

Ви ж оточили себе обманом. Ви тримаєте при собі красиву фальшивку та граєте. Залишивши в стороні природне, ви ведете прикрашене та показне життя. Ви стаєте мандрівником на дорозі фальшивого життя.

Гірка правда краще солодкого обману. Всі люди заплуталися в обмані і залишаються його полоненими. Ви спіймані своїм же знанням. Якщо подивитеся глибше, то виявите, що повна печалі істина може вас звільнити. Вона ніяк вас не зв’яже. Ось чому сахаджа-йога закликає постаратися вести життя, опираючись на гірку правду. Ніколи та ніде не допускайте солодкий обман! Не пускайте його до себе в дім! І ви зможете відправитися в самадхі без жодних зусиль. Самадхі прийде саме. Це ваше особисте місце відпочинку. Щоб не трапилося, дозвольте цьому відбутися – не зупиняйтеся. Подібні події вас звільнять. Плачте, якщо хочете плакати, а якщо хочеться сміятися – смійтеся. Не зупиняйтеся.

Я пам’ятаю свою матір. В суспільстві вона буда ідеалом, шановною та впливовою жінкою. Її відвага була не єдиною якістю. Багато разів для захисту людей вона брала в руки зброю. Її обов’язком було – нести справедливість. Вона повстала навіть проти мого батька. Вона не могла виносити його беззаконня стосовно інших. Так її життя було дуже природним. Вона була відданою Господа Шиви і більшу частину свого часу проводила в поклонінні йому. Вона не виставляла себе на показ. Своєму чоловікові вона говорила: «Куди б ти не пішов, будь ласка, повертайся та їж тут, бо це твій дім. Я прийшла сюди після весілля і мій обов’язок – жити так. Коли мені потрібно буде піти, я піду по своїй волі. Ти можеш жити з будь-якою принцесою, але я – та, хто я є. Я не можу так просто це залишити. Залишаючись в такій гіркій правді приносить мені радість. Я не винесу життя в тому солодкому обмані, який є всього лиш жалюгідною показухою. Адже він не справжній.

Я можу лишити тебе з іншої причини. Ти приймаєш обман за істину і називаєш його власним. Це шлях сексу та розваг. Так людина слабшає. Я віддам перевагу життю святих та факірів, які сплять на ліжку з шипів, бо це дозволяє їм бачити істину. Я не прийму вибудуване тобою нечесне щастя.»

Будучи відданою Шиви, вона не залишала Істини. Вона навчилася жити неприв'язаною, навіть якщо навколо було багато матеріальних цінностей. Їй не потрібен був чоловік для насолод. Вона приймала тільки правду. Якось вона дуже багато проплакала, так, ніби її покидало життя. Я був маленьким хлопчиком і коли побачив її такою, був вражений. У суспільстві поширювався вплив моєї мами, вона була великою в очах людей. Померла моя бабуся і люди готувалися кремувати її тіло. Її вік перевалив за сотню і вона сама побажала смерті. Вона заздалегідь попередила про свою смерть. Люди думали, що моя мати – учениця моєї бабусі. У бабусі було царство, але вона надала перевагу звичайному життю в стороні він управління. Мама пішла тим же шляхом і заробила шанування. Її називали святою. Але в той день вона ридала. Люди намагалися її втішити. Раніше бабуся говорила їй не плакати, а бути щасливою, оскільки вона прожила понад сто років. Вона залишила тіло по своїй волі. Але моя мати плакала так сильно, наче помер її маленький син. Люди говорили їй, щоб вона була мудрою та відданою. Вона пізнала Бога і вела вільне життя. Тоді моя мама сказала їм: «Я все пам’ятаю. Але хіба я повинна перестати плакати заради ваших пізнань, суспільної думки чи положення? Лити сльози – окрема річ і це не погано. Що ви про це знаєте? Сльози приходять самі, як я можу їх стримати?»

Тоді, склавши долоні, мої родичі просили її не говорити так: «О, мамо Лаллана, будь ласка, перестаньте плакати. Люди зовні говорять, що мати Лаллана – віддана Господа Шиви. Вона отримала даршан (споглядання) Шиви, а отже вона незворушно мудра і в неї не повинно бути якихось помилок. Але ви плачете, сидячи під дверима, наче дурна жінка.»

Мама запропонувала тримати їм свої стандарти поведінки при собі: «Люди, ви не чуєте своїми вухами, а слухаєте чужими, і не дивитеся своїми очима, але чужими. Я завжди та сама. Душа безсмертна – це правда. Але я не оплакую душу, а оплакую тіло. Тіло бабусі було чудесним, великим храмом, і душа зробила його своїм домом. Тепер вона більше не повернеться, бо тіло розчиниться.»

Тоді мій батько сказав: «Ти з глузду з’їхала! Хіба варте тіло того, щоб його оплакувати?!» Тоді, подивившись на нього, моя мама відповіла: «З яких це пір для сліз потрібні якісь умови? Сміх чи сльози поза моїм контролем. Це відбувається саме.»

І ви не смієтеся і не плачете щиро. Ви зі всього робите спектакль. Але в той день, коли ви по-справжньому будете щиро плакати чи сміятися, ви станете вільними. В будь-якій вашій роботі є вдавання та показуха. Дозвольте своїй чітті бути правдивою, бути тим, чим вона є. Якщо хочеться плакати – плачте, а хочеться сміятися – смійтеся. Якщо хочете розгніватися – будь ласка. Дозвольте бути всьому, що відбувається природно. І тоді те, що відбувається, зробить вас вільним.

Чому ви живете частково? Чому бажаєте частково померти? Адже це не призначення вашого життєвого шляху. Так, ви подорожуєте, але це не ціль вашого життя. Ви знову рухаєтеся вперед та назад. Ви не зрозуміли життя і не жили. Ви не прийняли життя. Коли станете так робити, тоді Істина життя вийде назовні і поведе вас на зустріч до вищої душі. Розумінням та прийняттям життя пробуджується спляча в колодязі нектару енергія, і вона пробудить вас самих. Ви в стані зустріти істину. Це «крія-йога» (шлях дій) і це «сахаджа-йога» (природний шлях. Це також і «джняна-йога» (шлях мудрості). Це «іччха-йога» (шлях сили волі та наміру).

Тільки за допомогою цього процесу можна отримати найпростіше – свідомість. Спробуйте зрозуміти, що я скажу. Я наказую та підказую, що ви повинні це зрозуміти. Це спосіб жити простим життям. Це і є крія-йога, і її також називають сахаджа-йога. Дозвольте відбуватися всьому, що б це не було. Це зруйнує гординю, пробудить та направить до істини. Щоб не відбувалося, це знищить лицемірство. Ви залишите себе. Якщо приходить любов, не розбовтуйте її. Якщо приходять сльози, то не потрібно спеціально старатися, щоб плакати. Якщо приходить сміх, а ви робите зусилля, щоб засміятися, то ви обманюєте себе. Коли істина трапляється, нема потреби її переповідати.

Ви бачите, що оточуючі люди грамотні. Добре освічені чоловіки та жінки. Вони можуть багато вас навчити. Вони кричать та рухають своїми руками та ногами. Вони проводять божевільне життя. Вони похмурі, ніби щось упустили. Їм хочеться плакати, але вони не можуть. Їм подобається сміятися, але в них не виходить. Вони хочуть співати та танцювати, але не можуть, бо бояться ставлення та оточуючого світу. Вони носяться туди й сюди. Подивіться навколо себе: простих людей немає. Їхній стиль життя досить не простий. Вони безпомічні, у всьому залежать від інших і зовсім загубилися всередині себе. Такі люди просто не здатні зрозуміти, чому відбуваються подібні речі.

Що б я не робив – це здійснюється не мною. Все це відбувається зі мною. В будь-якому стані я медитую. Мій сміх, плач, любов, поклоніння, служіння та благословення пов’язані з медитацією. Я не живу звичайним життям, як ви. Це життя дуже цінне. Не дозволяйте йому пройти просто так. Напружене та позичене життя – це не життя. Воно набагато цінніше. Воно не предмет базікання. До нього не мають відношення обмеження та вир повсякденності. Справжнє життя – це вихід за межі будь-якої неприродності.

Прийміть те, що трапляється, та дозвольте відбуватися новому. Нічого не намагайтеся втримати. Так, світ тут, але не надавайте йому такого значення. Не потрібно зі всього робити засоби для свого захисту. Не варто надумувати натуральні дії. Не намагайтеся врятувати себе сміхом чи плачем. Сміхом чи плачем розум намагається уникнути серйозних речей. Це порив сховатися, який говорить про те, що всередині вас щось відбувається.

Зламайте цю стіну, відкиньте той покров, який ховає природне!

Четана, Шраддха! Прийміть що все, що відбувається всередині вас – проявляється зовні перед вашими обличчями та очима. Залишайтеся в такому стані. Що б не відбувалося – це істина. Прийміть її, як життя. Увесь шлях життя знаходиться всередині вас, весь розвиток вже намальований.

Все, що повинно відбутися – всі події життя вже записані. Ви прибули сюди після стількох стрибків. Але не забувайте, що тут ви отримали справжню незалежність. Але те, що називає незалежністю світ, навпаки сковує вашу поведінку. Ви виявите, що є велика різниця між способом життя жителів сіл, міст і адівасі (перші поселенці).

Ви не можете просто танцювати чи співати у місті, бо на кожному майдані стоїть поліцейський. Якщо ви заглянете у села, то виявите незалежність селян, а на територіях адівасі-племен ви побачите, що вони просто танцюють під світлом Місяця та зірок.

Ви втратили свою свободу та природність. Втративши свою звичайну поведінку, ви стали жертвою безпорядку. Все ваше життя стало безпорядком. Справжнє життя було втрачене.

Самадхі (надсвідомість) – це особистий світ для справжнього життя. Дхьяна (медитація) – це поле діяльності, а йога – процес, який дозволяє вести природнє життя.

Немає межі і немає кінця можливостям. Люди, ідіть вперед! Поки ви не підете вперед, відкинувши покров неприродності, доти ви нічого не зможете зробити.

Якщо ви першою ціллю поставите зустріч з вищою душею, то вона сама попрямує до вас. Заради такої зустрічі ви вже так багато пройшли у своїх чисельних життях. Не витрачайте даремно і це життя. Таке повинно трапитися в цьому житті. Впишіть своє ім'я в історію людства. Творіть свою власну історію та особистість. Історія чекає серед вас того, хто став би корисним людству, хто став би вказівником, дороговказом для решти. Всередині вас повинна трапитися внутрішня революція, внутрішній імпульс, який подіє на тисячі та мільйони людей.

Я ввесь час молюся, щоб ви стали першовідкривачами духовного шляху для мільйонів людей. Тисячам потрібно отримати власну благодать та надати світу новий вимір. Щоб кинути виклик матеріалізму вам прийдеться сильно просунутися вперед. Життя не покликане бути скороминущою випадковістю.

Це життя не призначене для себе чи для того, щоб підглядати за чужим життям. Воно не призначене і для того, щоб порівнювати як живемо ми самі та решта. І воно також не для проведення часу в сексуальних утіхах, не для насолоди розуму та тіла. Це життя призначене для руху шляхом пробудження духовності, щоб стати духовним мостом для мільйонів людей.

Тому справжнім бути просто необхідно. Справжнє – це сахаджа-йога і вона знайомить вас з істиною життя. Сахаджа-йога пробуджує енергію. І це шлях до вищої душі. Вона веде до Господа. Але все відбудеться лише після того, як ви самі зробите перший крок. Вас запрошують рухатися. Прийміть запрошення та відчиніть двері. Душа чекає від вас, щоб ви йшли до вищого. Вона стоїть за дверима та стукає. Підіть і відкрийте двері. Люди, знайдіть свою суть, відкрийте свій центр.

Люди, я бачу, що ви можете зробити цю роботу. Можете, якщо зупинитеся. Змініть своє відношення, вийдіть за рамки чоловічого чи жіночого тіла. Переверште матерію. Вам потрібно піднятися над буденним умом. А також злетіти над поверхнею чоловічого чи жіночого розуму. Бо за всім цим – цілий Всесвіт. Буття всього, розум та ум, що за межами Всесвіту, теж там. Це справжнє самодіяння, самопізнання. Відчиніть ці двері.

Люди, станьте ядром еволюції своєї душі та трудіться на благо мільйонів людей. На землі Індії вам личить зіграти велику роль. Відправляйтеся на шлях розрізнення. Не вважайте себе слабким. Ви – це резервна сила цієї країни. На цій землі є ті, хто потребують вас.

Ви не помічали, з якою надією, любов'ю та вірою вони заглядають вам в очі? Деякі з вас – промені надії Індії. Світло цих променів просочує небо, гілки, листя.

Можливо народ Індії і пішов не тією дорогою, але він як і раніше пам’ятає великі справи Пурушоттами Рами та Йогешвара Крішни. Сьогодні як і раніше на вустах індійців Рамаяна та Гіта. Можливо люди і стали норовливими, але їхній ум все одно сяє. Люди цієї землі як і раніше впізнають Махавіру. Можливо і є деякі відхилення в Санатані-Дхармі, але Шанкарачар’я незабутий.

Ви чуєте відгомони тих висловів, що досі звучать в просторі. Можливо людина й заблукала, але небо як і раніше надіється на повернення її величі, бо так записано. Воно чекає вас. Потрібно повернутися у свій дім, ставши такою людиною. Небо знає, що ви були народжені для цього, але щось заважає.

Вже давно та щиро молюся небу, щоб в умах мільйонів людей почався процес самопізнання. Коли ж спалахне іскра та трапиться вибух?! Я шлю могутні мантри-послання повітрям. Ними я намагаюся відкрити ваші лотосові серця. Святою водою мені хочеться окропити ваші пупкові центри і, пробудивши їх, поширити всім Всесвітом. Ви добре захищене багатство цієї землі. Так багато людей, кого слід пробудити. Але пробудження самого себе (своєї суті) важливіше і це необхідно для людства в цілому. Я бажаю вам запалити свої ліхтарі та поділитися світлом з погаслими лампами – з людьми всього світу, які вас зачекалися. Вам би стати подібним вогню ночі Діпавалі, що підпалює тисячі й тисячі ліхтариків.

Вам потрібно стати таким. В будь-якій стороні, в будь-якому напрямку вас чекають. Тільки зламайте свої обмеження. Розплющте свої очі ширше, перестаньте бачити тільки те, що перед носом. Розбийте свою «особистість». Вийдіть за межі того Всесвіту, в якому ви зараз існуєте. Любіть та будьте коханими, але не ставайте подібними річці, у якої є береги з печалей та радощів. Адже це стане причиною нового щастя та горя. Воно прийме форму приливу та відливу. Тому будьте краще нескінченим океаном любові, безмежним, нескінченної глибини.