Глава 23. Пекучий біль
Вищий дух не має форми, всюдисущий та присутній в кожній частинці. У нього немає форми ні у свідомому, ні в несвідомому станах. Він унікальний, неповторний і в неформному стані знаходиться за межами Всесвіту. Для пробудження сили необхідне тіло. Ніяка дія неможлива поза зв’язком з тілом, а без дії сили немає можливості зустріти Всевишнього.
Стан свідка переживається тільки при наявності тіла. У відесі, безтілесності, таке неможливо. При пробудженні крії тіло стає провідником стану свідка. Без тіла можливий стан спостерігача чи оточуючого. Коли є ілюзія, тоді джива залишається зв’язаною з садханою, а тому відчуття свідка не розвивається.
Джива пов’язана з сердечним простором багатьма зв’язками і через невігластво вона потрапляє в оману, стаючи частиною тіла. Джива не усвідомлює свою відмінність від нього. Коли зростає ототожнення з тілом, з'являється практичне знання, «Савіджняна» (знання про все).
Коли душа забуває, хто вона, утворюється злиття з тілесними органами відчуттів, і через причину такого союзу в самому корені здібності розрізнення виникає зовнішній світ. Але коли простір серця очищується і робиться прозорим, присутність душі стає відчутним. В такому стані більше не залишається думок про ототожнення з тілом. Тоді відчуття неприв’язаності душі та усвідомлення себе свідком зростає. В цьому стані тілесній гордині немає більше місця. Таким чином досягається стан свідка. Це є стан знання та сили дії, який також є головною передумовою до пробудження Махамандалешварі Кундаліні. І звідси може бути зроблене сходження до нірвікальпа-самадхі. Нірвікальпа-самадхі поглинає тіло.
Махамандалешварі – це Шакті Махамаї. Без прояву цієї сили істинний стан свідомості свідка не прийде. Це чітта шакті Махамаї, яка називається знанням, шакті та силою дії. З одного боку – це подібна атому джива, а з іншого вона називається формою Бога. Шакті та Шива означають буття Душі та Бога.
Чітта – одночасно і частинка і природна субстанція. Навіть якщо ілюзія перестає існувати, стан свідка продовжується в Брахмані. Але якщо цього не трапляється, то інших шляхів проникнути у форму Брахмана немає. Чітта – це атомна сила знання (свідомості), яка будучи первинною душею, є частинкою знання у формі енергії. Цей стан – відчуття свідка. З усвідомленням стану спостерігача, якщо розвивається сила діянь, то чітта проявляється у вигляді атомної звільненої пуруши, чи як частинка Вищої Душі і залишається єдина з серцем.
Це належить тілу. Задача звільненої душі – проникнути у світ. Але переш за все духовному практику необхідно проникнути у власне тіло. Занурення у власне тіло і означає занурення у світ. Свідомість тіла і того, хто насолоджується, – це не свідок. Він не може зануритися в тіло: він скований та обмежений.
У позбавленій гордині свідомості є зв'язок з тілом, і частинка Параматми, будучи свідком, сидить в пустоті тіла, відомій також як простір серця.
Сила дій (крій) – корінь відданого служіння. Повноцінний розвиток сили крії і означає пробудження Кундаліні. Її пробудження – це остання ступінь у відданому служінні. Відданість – це йога. І вона зберігається в таємниці від всієї решти шляхів. В такій йозі приховані природні акти створення та розділення.
В йозі присутні дві сутності одного роду. Одна з них – це вільна свідомість (пуруша), з якої походить енергія дії. Друга складова – Вища Душа, яку ця розвинута з часом енергія досягає і де закінчується. Перша пуруша – вільна пуруша, і вона є дживатма. Друга пуруша – Парамапуруша, Вища душа. Йогою називається союз між дживатмою та Параматмою. Повна йога чи «Пурна йога» – це об'єднання з Параматмою. Через це вирощування шакті силою дій – важлива складова йоги. Серед всіх йог першою йде Крія-Йога. Сахаджа-Йога, Джняна-Йога, Бхакті-Йога, Хатха-Йога та інші – це різні види йоги. Крім цих існують також багато назв, придуманих філософами та інтелігентами.
Творення життя – це йога, і йога також присутня в його руйнуванні. Розвиток життя – це теж йога, і без неї не може бути ні потоку, ні побудови. Сила крій веде далеко вперед, а йога укріплює основу. Сенс отримання стану йоги – це пробудження образу Параматми. В крій все єдине. Союз свідомого і несвідомого – це йога. Це наука руху.
В бажані є єдність. Це причина розвитку сили та думки. В мудрості теж є єдність. Причиною мудрості є єднання ума та сили. В русі необхідний союз сили та тіла. Це теж йога, наука дій.
Знання, бажання та дія (джняна, іччха і крія) складають єдність зверху та внизу Всесвіту. Всесвітнє тіло працює під контролем цих процесів. Тіло людини також приходить та йде під впливом сил бажання, знання та дії. Їх можна назвати вашим шляхом між верхом та низом.
Кундаліні – це мати, яка дає народження всім кріям. В цьому процесі приховані шляхи пробудження. Цей шлях приховує в собі всі основні етапи пробудження Махамаї з кутастхи. Це йога, але не наука про рух. Вона йде перед шляхом світла. Світло приходить з Сонячної Системи. Енергосистема, що приходить в дію, активуючи тіло Всесвіту, – велика наука. Адже це життя всього і вся. Не думайте, що йога є лише розвагою, призваною збуджувати відповідальні за насолоду нервові закінчення тіла, заради задоволення людського розуму. Йога – це і концепція, а також і все життя. За допомогою йоги вибудовується тіло. Йога веде вас в подорож від подвійності до єдності і вона ж єдність ділить на два. Йога – це велика наука для живого світу. Це провідник любові в цьому світі.
Йога – це пошук. Коли вона застосовується до людини, то робить тіло підходящим для цього світу. Вибудуйте його, бо це тіло – інструмент дії, бажання та знань про те, як досягнути цілі. Дія – це причина дії, звільнення та подорож життя до своєї цілі. В дії є взаємодія. Всі бажання, думки та відчуття залишаються поза цим. Робота – поклоніння. Робота напрямляє життя. Якщо діяльність стає на шляху йоги, вона оздоровлює тіло і напрямляє до істини. Якщо йога пов’язана з ямою та ніямою, вона робить шлях життя великим.
Коли в діяльності залучається йога, храм тіла покидають хвороби, і він повертається обличчям до безсмертя. Шлях пратьяхара-карма-йоги (злиття при дії та відреченні) очищує внутрішні органи, роблячи їх прозорими. Якщо джива здійснює шлях дхарана-карма-йоги (злиття при концентрації), тоді її стопи омивають всі ріддхи та сіддхи. Якщо дія відбувається на внутрішньому дворі дхьяни (медитації), тоді терпляча джива завершує свій шлях і звільняється. Вона стає Парамапурушою, досконалою людиною.
Вона входить в самадхі тим же шляхом, яким рухається Махамая після свого пробудження, щоб зустрітися з Парамапурушою. Йога – це Махайога (велика єдність), тобто така подорож, яка робить можливим усвідомлення своєї суті, дарує нірвану, показує істину, влаштовує зустріч з брахманандою, а також перетворює людське тіло у всесвітнє.
За допомогою людського тіла така йога відправляється у внутрішню подорож. З різних вимірів вона дивиться на положення і стан тіла, розкриваючи таємниці його центрів. Така йога в тонкій формі відкриває всі двері внутрішніх центрів тіла, в які зробили свій внесок багато вчинків минулих народжень. Джива здійснює свою подорож, користуючись колісницею людського тіла; в цій подорожі немає можливості зрозуміти те, що відбувається, користуючись людським розумом. Люди забувають про це через прив’язаність до свого тіла та світу.
Проявляються засоби життєвої сили, що чудесним чином таїлися в тілі, світі та прані. У чідатми є своя власна сила «анаяїні» (та, що на місці), а також божественна сила, яка нагадує про свої обов’язки.
Поки триває подорож життя і поки джива не пізнала саму себе, енергія не пробудженої Махамаї працює у формі прани, апани та самани в стані неспання, сну та глибокого сну. Ці основні сили очаровують душу за допомогою тіла, прани і всього життєвого шляху.
Так влаштований світ. Те, що відбувається там, настільки привабливе, що джива в ньому залишається. Але інколи садхака, який підпав під дію прани і апани, повертається до своєї подібній Шиві душі і змінює свій шлях. І тоді він стає мандрівником на дорозі сушумни, що розміщується всередині Шакті і називається «уданою». Ця удана рухається вгору.
Коли сходження вгору закінчується, вона перетворюється в силу дхьяни (медитації). Медитація охоплює все тіло і увесь Всесвіт. Це шлях сходження Кундаліні. Спочатку вона, спускаючись шляхом, втягується у створення цього тіла з п’яти елементів у формі п’яти пран. Вона поширюється на все тіло і на тіло всього світу. Нею створюються енергії різних вимірів. За допомогою тих сил вона покидає людське тіло та тіло світу, а після проходу через кутасту, засинає в кунді, приймаючи свою власну форму. Якщо на цьому шляху йог змінює напрям руху потоків прани (висхідного вітру), апани (низхідного вітру) і самани, надавши їм форму удани (вітру, який виводить з тіла) і проклавши її шлях через сушумну, тоді він стає повністю вільним від «канда дехі атми бхави» (тілесної оболонки існування душі) та отримує ширшу форму.
Ці три стани: неспання, сон зі сновидіннями і сон без сновидінь – є центрами зовнішнього руху життя дживи. Четвертою та п’ятою ступенями є стани чідананди (нескінченого усвідомлення, блаженства). Вони також інколи іменуються «турією» і тим, що за турією відповідно. Такі ступені отримання волі від життя, так відбувається звільнення душі від зовнішніх причин і напряму її у внутрішню подорож.
Пробудження подібних станів можуть відбуватися під час перебування в тілі. Прана та апана протилежні одна одній. Самана – це стан, коли прана та апана врівноважені. Коли протиборчі сили врівноважені, тоді низхідний чідагні (вогонь мудрості) спрямовується вгору та палає.
Коли ці, суперечливі сили, які рухомі протиборством, заспокоюються, канали іда та пінгала перекриваються, і раптово зупиняється дихання. Коли дихання заспокоюється, пекуча чідагні спрямовується вгору по каналу сушумни. Вона стрімко піднімається висхідним шляхом. Вона піднімається від підніжжя до самого верху, до вершини Шумеру.
Після подорожі до цієї точки Шакті дарує дживі сіддхи і всі вони обертаються навколо неї.
Енергія пробуджує всі центри та знищує закладені в них звички. А також спалює їхнє насіння. Йоги здатні залишати тіло і, пронизуючи силою свою брахмарандхру, можуть виходити за межі Всесвіту.
Такі умови поширення дживи, також як і її повернення у попередній стан. Вона може стати адітьєю (безстрашною) і світлою. Якщо якийсь садхака спочатку виконує удіяну-крію та проникає в брахмарандхру, а потім здійснює свій шлях дій, залишаючись в стані турії, тоді цей процес пробудження може трапитися під час його смерті, коли вже не залишиться ніякої тілесної свідомості. В такому стані не має значення, зберігати тіло чи ні, оскільки вже немає різниці між цим.