Глава 6. Внутрішня парікрама Кайласа

Тибетською мовою парікрама називається Кора. У землях Кайлас внутрішня парікрама трапляється одночасно з зовнішньою парікрамою. Це означає, що в процесі проходження зовнішньої парікрами, психіка паломника піддається дуже тонким змінам.

Як уже говорилось, буддизм прийшов в Тибет з Індії. Тибетська культура Канг'юпа потрапила під вплив релігії буддизму. Оригінальні назви релігійних місць у регіоні Кайлас-Мансаровар були змінені на буддистські. Культуру Канг'юпа спочатку започаткував великий індійський тантрик Йогі Падмасамбхава. Пізніше його стали називати Канг-Рінпоче або просто Рімпоче. Буддисти в Тибеті вірять, що Кайлас – це персоніфікований Господь Будда. Кайлас також відомий як Дамчок, що також є ім'ям Шак'ямуні Будди. Тому що Дамчок є іншою назвою Кайласа.

Чотири великі річки беруть початок з льодовиків гори Кайлас. Форма цих чотирьох льодовиків різна. Кожен з льодовиків має свою форму, і вона схожа на тигра, корову, змію та свиню.

Річка Брахмапутра (ще має назву Ярлунг Цангпо), перш ніж вийти на рівнини Індії, протікає Тибетом через хребет Намче-Барва в Гімалаях. Річки Інд, Сатледж і Карналі течуть на півдні і, перетнувши Пенджаб та Пакистан, впадають в Аравійське море.

Гора Кайлас стоїть окремо в оточенні багатьох плато в західній частині Тибету. Кайлас красивий з усіх боків. Неможливо описати його вишукану красу. Це Шивлінгам сам по собі, і це головне джерело тонкої духовної енергії для всього світу. Навколо Кайласа є природна структура, яка виглядає ніби паркота (вертикальна споруда з каменю), котра належить Деві. Якщо уважно придивитися, здається, що Кайлас стоїть як Шівлінг в центрі гарбхайоні. Природна форма величезних скель, що оточують гору Кайлас, робить її схожою на гірлянду навколо Кайласа.

Гора Кайла має ніби дві секції чи частини. Вигляд на одну відкривається з Дарчена. На внутрішній парікрамі є два монастирі. Вони були зруйновані, але згодом реконструйовані, і там знаходяться деякі лами. Такі великі монастирі, як Тсера біля Ладакха, опікуються цими монастирями. Після підйому з Дарчена можна дістатися до монастиря Г’ян-Гадрак. Подальший підйом веде до монастиря Сарлунг. У верхній частині знаходиться льодовик Ракта. З цього льодовика бере початок річка Г’ян-Гадрак. Друга частина чи секація Кайласа містить льодовик Дурчі, який знаходиться в нижній частині гори Кайлас. Є монастир з такою ж назвою як річка Г’ян-Гадрак. Дістатися до монастиря Г’ян-Гадрак можна пішки по березі річки Г’ян-Гадрак. З цієї точки також можна почати внутрішню парікраму. Г’ян-Гадрак виходить водоспадом із льодовиків Дюрчі та Ракта.

Внутрішня парікрама називається Нанг-Кода. Внутрішній шлях парікрами йде в північному напрямку до небесної обителі Шиви. Багато тибетців роблять зовнішню парікраму дванадцять разів, після чого вони роблять тринадцятий раз внутрішню парікраму. В обох монастирях, котрі згадувались вище, можна зупинитися. Окрім цих монастирів немає іншого притулку, і для виживання потрібно покладатися на благодать Господа.

Проходячи далі, можна потрапити до паркоти Деві. Біля підніжжя гори Нітін-Єлак-Дзонг є два природніх ставки, вони називаються Сау-Капала. В одному ставку вода чорна, а в іншому молочного кольору. У цьому місці знаходяться одні з таємних дверей, що ведуть у найпотаємніший центр гори Кайлас. Дуже небагатьом людям, яким пощастило, дозволено увійти в ці таємні двері.

Тибетські Гуру назвали Кайлас – Дамчок. Господь Шива для них не такий вже й важливий. Кожна людина в Тибеті має бажання зробити зовнішню парікраму 12 разів, а потім, хоча б один раз у житті, зробити внутрішню парікраму. Також кожен індус хоче хоча б раз у житті здійснити це паломництво. У Тибеті є приказка, що якщо хтось хоче потрапити на небеса і не потрапити до пекла, то він повинен зробити 108 разів парікраму навколо Кайласа. Роблячи так, людина реалізувала б Господа.

Монастир Г’ян-Гадрак знаходиться на півночі Дарчена на внутрішньому шляху парікрами. Він оточений багатьма тибетськими молитовними прапорами, і його можна побачити після перетину річки Дарчен.

До цього монастиря можна дістатися від Дарчена за 3-4 години. Тут є чудовий ліс, а також рівнина, повна красивої зеленої трави. Тут збудовано новий храм.

Можна побачити великий прапор білого кольору. Його називають Дзанг-Чуб, що означає “просвітлений розум”. Тут можна було побачити сліди, які, як стверджують, належать Кармапі. Вони також відомі як сліди Ранг-Джунг-Дордже-Кармапа.

Індійці зазвичай не роблять внутрішньої парікрами. В минулі часи паломники вважали внутрішню парікраму більш важливою. Я особисто знаю трьох індійських святих, які частково зробили внутрішню парікраму. Дуже важко перетнути льодовики Дюрчі і Ракта. Якщо хтось здатний це зробити і досягти божественних дверей обителі Шиви, Нанді прийме вас.

У північно-східній частині монастиря Г’ян-Гадрак  є величезна скеля у формі Шівлінга. На ній теж є слід. Головний ідол у монастирі відомий як Дрегундж-Кьопан. Другий ідол там називається Апачіка. Обидва вони вважаються захисниками цього монастиря. Насправді ці два ідоли зображають Бхайрава та Бхайраві. Відповідно до індійської традиції, це піддані Господа Шиви.

Монастир Селунг також називають Седа-Лунг. Це перший монастир на внутрішній парікрамі. Його можна побачити з Дарчена, і можна дістатися до нього за годину. Він знаходиться на березі річки Г’ян-Гадрак , яка ділить плато на дві частини. До монастиря Селунг можна дістатися через долину Селунг. Від цього монастиря шлях веде на захід до Тарбоа через перевал Тугсам. Це місце хнаходиться на першому дні зовнішньої парікрами. Інший маршрут пролягає до підніжжя гори Кайлас біля Серданг-Чуксум, котрий розташований на півдні гори Кайлас. Цей рівний майданчик повністю зелений, і там в ряд стоять тринадцять чортенів. Лінія, яку вини утворюють, вказує напрямок до монастиря Дрі-Гунг-Рі. Цей маршрут припадає на парікраму піку Нітін-Єлакджунг, що має вигляд піраміди. Це Нанді-Стхал, що розташований у західному Кайласі. Здається, ніби бик Нанді зі схиленою головою сидить перед богом Шивою. Маршрут від цієї гори Нанді також веде до двох ставків, про які згадувалось раніше. Там є двері, що ведуть до обителі Господа Шиви. До цих дверей дуже важко дістатися і увійти. Без входу в цей портал неможливо зустріти Господа Шиву. Однак для тапасві та йогі, котрі поглинені глибокою садханою, Господь Шива є всюдисущим і всезнаючим.

Внутрішня парікрама вказує на місце, де живе Господь. Це рідкісний досвід за межами світу. У цьому регіоні є чудові печери та водоспади, і всюди є прояв божественної сили. Є рівні місцини, що повні трави та дерев. Вони оточені льодовиками, що саме по собі є дивом. Це єдине місце в Тибеті, де можна зустріти дерева.

Обитель Господа Шиви, котра згадується в Пуранах, знаходиться тут. Якщо хтось має милість Господа, то він знайде шлях, що йде всередину гори Кайлас.

На схилі гори Кайлас, що подібна на дев’ятиповерхову споруду у формі величезної свастики, є печери. Це має унікальний вигляд, і нічого подібного не існує ніде у світі. Перед обличчям цієї конструкції знаходиться водоспад. Там же росте величезне баньянове дерево, яке саме по собі є дивом. Якщо комусь пощастить отримати благословення від Господа, він може увійти в Кайлас і без страху подорожувати в усіх напрямках зсередини гори Кайлас. У недоступну зону можна ввійти із заходу та йти на північ чи південь або навпаки. З усіх боків є замерзлі річки. Храм, що у формі свастики, має внутрішню парікраму. Щасливці можуть піднятися на гору через тунель, що веде до печер про які щойно згадувалось. Ця локація схожа на голову Кайласа, і навколо неї можна зробити парікраму. Льодовики оточені голими скелястими горами і плато.

Парікрама, що йде зліва направо навколо цих вершин, називається Гомпо-Манг. Є великий водоспад, який спадає з гори під назвою Чана-Дорже. Водоспад стає річкою. Якщо спуститися зі сторони Чана-Дорже, то ви можете потрапити до монастиря Дрера-Фук, що розташований на березі річки Сатледж. Це місце привалу першого дня на зовнішній парікрамі.

Якщо вам вдасться перетнути вищезгаданий водоспад, то ви досягнете гори під назвою Джам-Пелянг. Ліворуч від цієї гори є велика замерзла річка, яка також називається Джам-Пелянг-Гал. Центральний Кайлас називається – гора Чейн-Расо (Будда Авалокітешвара). Авалокітешвара – це інша назва Господа Шиви. Ще можна комфортно спуститися до Гаурі-Кунд через перевал Дролма.

Усі ці місця також існують на вищих планах буття, так, ніби на небесах є багато поселень. Навколо гарбхи (найбільшої центральної точки) Кайласа є Акашая Марг. Усі гори, названі на честь святих минулого, насправді означають Шиву, що проявлений в тантричній формі. Подібно до того, як зірки та галактики названі на честь святих, назви гір цього регіону названі на честь відомих тибетських святих. Однак, такі імена, як Падмасамбхава, Сваямбху, Авалокітешвара, є лише іменами Шиви.

Усі описані вище місця настільки рідкісні та унікальні, що нічого подібного немає ніде на Землі. Ви можете отримати доступ до прихованих точок входу, лише якщо ви розвинена душа, яка досягла високого рівня досконалості.

Існують приховані стежки, які виходять із зовнішньої парікрами, що веде до найглибшої гарбха-грахи, всередині та до центру гори Кайлас. Ці точки входу відкриті не для всіх. Ці підступи охороняють Драпоки. Драпок – це печери, де живуть налджорпи (високорозвинені йогі). Зазвичай вони перебувають у стані самадхі. Вони можуть знати про минуле, сьогодення та майбутнє паломника, який намагається потрапити в заборонені зони. Якщо людина недостатньо розвинена, то їй ніколи не дозволять перейти до найпотаємніших точок. Духовні сили зупинять індивіда і створять такі умови, котрі унеможливлять входження.