Глава 3. Вплив буддистської релігії у Тибеті
Ідеї буддизму значною мірою прийшли до Тибету у VIII столітті. До цього Тибет отримував релігійні знання від індійських святих, які приходили в землі Кайласа для паломництва.
Падмасамбхава, також відомий як Рінпоче, заснував в Тибеті секту Ньїнґма. Він відомий як друге пришестя Господа Будди. Його основною концепцією було виховання мас. Він написав тексти під іменем Лами Ньїнґма. Тут містяться вислови Падмасамбхави. Ці Ньїнґма Лами справили великий вплив на Тибет і стали найпотужнішою сектою. Їм належали тисячі монастирів у Тибеті. Червона гвардія знищила ці монастирі під час Культурної революції. Деякі з них згодом були реконструйовані. В IX столітті Чхог'ял створив популярну секту під назвою Сак'япа. Ця секта була заснована на вченні індійського святого тантрика, на ім'я Гурупа. Третя важлива секта під назвою Каг'ю була створена під впливом індійського святого на ім'я Тілопа. Один з найбільш чудесних і шанованих святих Тибету є Міларепа, він був учнем Марпи. Марпа був учнем Наропи, а Наропа був прямим учнем Тілопи. Секта Каг'ю базувалася на деяких дуже усталених принципах. Вчення та практики цієї секти були практичними, як сучасна наука та йога. У Міларепи було два учні котрих звали Річунг-Па та Гампо-Па. Ці два святі передали вчення Міларепи Дрогон-Пхагмо-Друпі та Кармапа-Дусум-Качнепі. Ці двоє шанованих святих утвердили секту Каг'ю в Тибеті. Каг'ю вірять, що заняття йогою ведуть до реалізації. Після цього святий, на ім'я Атіша заснував секту під назвою Кадам. Ця секта вчить Махаяні, що практикується в буддизмі. Дром-Тонпа був головним учнем Аатіши. Він дотримувався законів і правил Кадампа. Іншими відомими святими цієї секти були Бхарпа-Потаво і Пучун-Гава. Вони створили важливі монастирі в долині Кі-Чу. Згодом секта П'яба, відповідно до мінливих часів, внесла деякі зміни у світогляд та мислення. Святий Гелуг дав нове визначення сучасній духовній думці, написавши Тсонг-Кхапа в XIII столітті. Вчення цієї секти базувалося на сектах Каг'ю і Сакх'я-Кадрум. Це була версія буддизму, яка була розвинена в Тибеті. До цього часу індійські вчителі мали прямий вплив на релігійну думку Тибету. Тсонг-Кхапа повністю походить з Тибету. Цю секту також називають “жовті шапки”. Основною метою цієї секти є досягнення Бодхісатви. Вони вірять у Ламрін-Ченмо, що означає великі бажання та простоту. Далай-лами були послідовниками і учнями Тсонг-Кхапа. Далай-лама вважається інкарнацією Авалокітешвари. Кажуть, що він є Бодхісатва і Будда співчуття. Панчен-лама також був пов'язаний з цією сектою. Гелугпа стала основною релігією в Тибеті. За допомогою монголів п'ятий Далай-лама став першим правителем Тибету в XVII столітті.
Буддійська культура що прийшла з Індії значно вплинула на світогляд тибетців. Тибетська мова називається Ленца і вона заснована на санскриті. У Тибеті шанують монастирі і вони розташовані на вершинах пагорбів. Там є багато озер, подібних до Мансаровар, і цим озерам поклоняються. На базі цих озер була заснована та чи інша секта.
У районі Кайлас-Мансаровар є багато монастирів, куди приходили святі люди та проводили там медитації. Індійські святі на своєму паломницькому шляху також відвідували ці монастирі. На маршруті внутрішньої парікрами навколо Кайласа є два відомих монастирі.
На буддистську релігію, якої дотримуються в Тибеті, значною мірою вплинула тантра. Через суворий клімат і важкі умови життя неможливо дотримуватися методів ритуального шляху бхакті.
Господь Будда не був тантриком, і тантра також не мала місця в буддистському світогляді. Буддистська релігія йде шляхом співчуття та любові. Виявляється, що секти Шайв і Шак'я вплинули на релігійну думку Тибету, і це отримало назву – буддизм. Усі відомі святі, які прибували до Тибету, були тантриками. Падмасамбхава, Вірапа, Шак’ямуні, святий Тілопа та святий Атіша, всі робили паломництво в землі Кайлас-Мансаровар. Вони зупинялись на берегах озера Мансаровар і заснували там багато монастирів. Індія також була під впливом буддистського світогляду, цей світогляд, своєю чергою, також вплинув і на Тибет. Китайська адміністрація, попри свою нещадну ефективність, була змушена схилитися перед самовпевненістю тибетського народу. В результаті цього, монастирі були повністю реконструйовані, а печери для медитацій відновлені, навіть у відносно складних місцях. Усі ці дії вказують на духовне омолодження Тибету до його початкового стану. Кайлас – серце Тибету. Ми в Індії називаємо себе дітьми Брахми. Озеро Мансаровар схоже на розум Брахми, і тут живе душа Індії. Після того, як буддистський світогляд підкорив Тибет, Кайлас став відомий як Бодхісатва.