Глава 6. Творіння – становлення

Людині властиво розмірковувати та роздумувати про все. Вона здатна розвивати свій розум, створюючи намір, згадувати, фантазувати. І в ході цього процесу, спостерігаючи за химерним з'єднанням природи та духа, людина все частіше та частіше ставить собі певні запитання.

Хто я? Навіщо я з'явився на світ? Навіщо був створений увесь наш світ? І хто його Творець? Як я сам пов'язаний з цим світом? І коли людина про все це роздумує, вона починає представляти могутню силу, окрему від неї, яка відповідальна за всі причинно-наслідкові зв’язки. І цю силу людина називає Богом. Вона починає йому поклонятися, прикрашаючи різними атрибутами досконалості.

Спостерігаючи за змінними подіями світу, людина розуміє, що за кожною подією стоїть якась причина, а за кожною дією – її наслідок. Можливо, що це все неможливо помітити неозброєним оком, але на тоншому рівні сприйняття – це  цілком зрозуміло. Причина і наслідок не існують окремо один від одного. Це два боки одного і того ж явища: становлення та занепад. Нове не створюється, старе не руйнується. Змінюється лише стан.

З ілюзії не може з'явитися істина. З точки зору творчої сили, є тільки теперішній момент, в якому вже присутні як майбутнє, так і минуле. Коли творча сила активізується, то вона дає початок проявленому світу. Саме тоді відбувається злиття мистецтва та свідомості, Пракриті та Пуруші.

Але лишається питання про те, чому людина з'явилася на світ. Мудреці стверджують, що тіло людини – це храм душі. Іншими словами, це – обитель богів. І саме в цій обителі у людини є шанс пізнати Бога та досягнути просвітлення.

Для тих, хто стоїть на духовному шляху, хочу сказати, що саме людське тіло – це інструмент, за допомогою якого можна досягнути успіхів у йозі. Ті живі істоти, які з'явилися на світ в інших тілах, можуть тільки насолоджуватися життям, але шлях духовного зросту для них закритий. Але зазвичай трапляється так, що людина заплутується в мирських справах, віддаючи їм перевагу, у порівнянні зі всім решта. Це і стає причиною омани. Я хочу сказати, що з самого початку свого життя людина повинна правильно розпоряджатися тим скрабом, яким був йому даний, тобто фізичним тілом.

Хочу для своїх послідовників прояснити деякі моменти творіння.

Коли зіштовхуються між собою два раніше чужорідні елементи, то в результаті цього зіткнення народжується дещо нове. Припустимо, що один елемент – неживий та повністю пасивний, проте інший володіє всією повнотою життя. Коли ці елементи зіштовхуються між собою, то народжується дещо нове. Це і є становлення.

У свідомості присутня швидкість руху, а в стані глибокого сну – повний спокій. Коли свідомість зіштовхується зі станом глибокого сну без сновидінь, то від цього зіткнення народжується нова реальність.

У свідомості присутня швидкість та напрям дії, а в стані глибокого сну без сновидінь - спокій. Обидва стани зіштовхуються один з одним, і з'являється новий вектор руху. Наприклад, стіна – це інертне начало. Якщо кинути в неї камінь, то це – прояв свідомого начала. Від зіткнення цих двох начал народжується нова реальність.

В цій взаємодії полягає взаємодія думок, взаємодія різних елементів, взаємодія чоловічого та жіночого начала. Так і проявляється щось нове.

Божественне начало свідоме, природа занурена у глибокий сон. Божественне начало – це свідомість, природа – це творче начало, мистецтво.

Свідоме начало раптово наблизилося до творчого начала. У нього не було особливого наміру робити це, але зіткнення відбулося. Творче начало, не освітлене світлом духовності, перебувало в повній пасивності. Але як тільки трапилося зіткнення, його енергія активізувалася. А духовне начало, Пуруша, так і лишився дивитися на природу в захоплені. Адже це – творча сила. В ній є своя чарівність, тяжіння. І з цього моменту обидва вони пішли разом, пліч-о-пліч. Відчуження перетворилося у прив'язаність, і з'явилося щось нове.

Усвідомлений дух + Мистецтво = Пуруша + Пракриті

Мистецтво породжує значимість.
Саттва породжує свідомість.
Раджа породжує інтелект.
Тама породжує гординю, “его”.

Шар 1. Душа, вона складається з найдрібніших частинок, які навіть менші тих частинок, що складають тонке тіло. Душа безколірна.

Шар 2. Відразу за шаром душі починається шар свідомості (чітти). Він асоціюється з променями яскравого білого кольору. В області серця, в центрі блаженства, він є символом знання, і змінює свій колір в залежності від схильностей особистості. Саме тут виникають різні види схильностей та різних переваг. Вони, подібно морським хвилям, з'являються та зникають. Ці вібрації активізують кармічні частинки. Якщо в людині переважають вібрації білого кольору, білі, подібні снігу, вібрації чистоти, то можна назвати таку свідомість саттвик. Якщо свідомість неспокійна та активна, то її можна назвати раджасик, а якщо вона ніби-то накрита темною хмарою, то її ми називаємо тамасик.

Саме тут перебуває душа. Чітта може знаходитися у двох станах: прив'язаності (симпатії) та відчуження (антипатії).

Шар 3. Наступний шар – шар его. Він покриває попередній шар синьо-зеленою хмарою, хоча він теж змінює свій колір, в залежності від схильностей людини. В цьому шарі у саттва гуни (якості) є домішка синьо-зеленого кольору, у раджа гуни – білого, а у тама гуни – колір глибший та насичений, з переважанням синього.

Шар 4. Шар тонкої прани (життєвої сили). Цей шар купається в яскравих променях, подібних сонячним. Він оточує попередні шари та сіяє, як крапельки роси, і сам випромінює яскраве світло. На нього також впливають три гуни. Якщо переважає саттва гуна, то він – білий, якщо раджа – то рожевий.

Якщо цей шар знаходиться під впливом тама гуни, то він стає брудним, димчастим, й інколи повністю невидимим. Саме в цьому шарі народжують всі імпульси серця, наповнюючи тіло життям. Таким чином, циркуляція життєвої сили, прани, йде від кармічного тіла до тонкого тіла, а від нього – до фізичного тіла. Вона поширюється, подібно світлу сонця.

Шар 5. Шар тонкої природи (пракриті). Цей шар жовтого кольору оточує зверху попередні шари. Цей шар також називається кармічним тілом. Всередині цього шару розміщені всі попередні шари. Породжені кармою, сильні почуття та пристрасті, нерозривно пов'язані з душею живої істоти (дживатмою). Навіть під час кінця світу цей зв’язок не порушується, бо дживатма прагне за будь-яку ціну врятуватися від загибелі та надіється вічно перебувати в цьому світі. Тому карма завжди з'єднана з цим шаром, який напрямлений на насолоду матеріальним світом.

Шар 6. Найвищий шар – це шар брахма, шар безмежного небесного простору. Хоча цей шар всюдисущий та всепроникаючий, він у тонкій формі знаходиться в просторі серця. Ми можемо споглядати його у власному серці.

Безмежний простір єдиний та невиразний, саме він знаходиться в душі. У нього немає визначеного кольору, хоча воно й асоціюється з білим кольором. Його можна в тонкій формі спостерігати у серці, в центрі блаженства.

Після цього можна говорити про звук, дотик, форму, смак та запах.

Є п'ять основних елементів, стихій:

Простір (ефір), повітря, вогонь, вода та земля.

Існує п'ять органів відчуттів: слух, дотик, зір, смак та нюх.

П'ять органів дії: мова, руки, ноги, репродуктивні органи, анус.

Одинадцятий – розум. Саме ці одинадцять елементів та п'ять стихій втілюють собою творіння. Тільки так воно може себе виражати. Їх можна пізнати дослідницьким шляхом через медитацію.

Ціль творчої сили – через різноманіття форм та проявлень привести дживатму до звільнення, з'єднати її з божественним началом. Коли відображення творчої сили падає на дживатму, то в ній починають проявлятися три гуни, вона стає тим, хто насолоджується, тим, хто діє, чи відреченою істотою. Творча сила не залишає своїх спроб допомогти пуруші звільнитися.

Коли творча сила виходить зі свого потенціального стану та активізується, то відбувається творіння простору, напряму та часу. Всі три гуни, відповідно законам природи, присутні в кожній живій істоті, в кожній речовині. Немає нічого, що складалося б з однієї чи двох гун.

З саттви бере свій початок чітта, частина якої проявляється у творчому началі людини. Від раджа бере свій початок ум (буддхі). Ум кожної людини є частиною вселенського розуму. Тама породжує его, яке буває трьох видів: з перевагою саттви, з перевагою раджа, і з перевагою тама.

Его саттва дає початок п'яти органам відчуттів, а его раджа – п'яти органам дії. Саттвічний радж дає початок активному розумові, який призводить у рух органи відчуттів та органи дії. Через присутність цих двох начал, саттви та раджу, розум володіє гостротою та здатен справлятися зі складними задачами.

Всі стихії утворені з перевагою елементу тами. Всі решта елементи присутні в них в зародковому стані. Якщо ж під час творіння переважає елемент саттва, з невеликими домішками раджи та тами, то на світ з'являються люди, боги та гандхарви. У творені тіл тварин та пташок велику роль грають елементи тами та раджи. Планети, в основному, утворені за допомогою елемента тами. Це стосується всіх планет, на яких теж існує життя. Там мешкають живі істоти, пристосовані до перебування на цих планетах.

Всі види живих істот можна поділити на три категорії: дев, тір’як та люди. До категорії дев, іншими словами, категорії божественних творінь, можна віднести Брахму, Праджапаті, Індру, якшів, ракшасів та пішачих. До категорії тір’як відносяться тварини та птахи, такі як олені й змії та решта. Люди – це ми з вами.

Увесь світ був створений для того, щоб живі істоти ним насолоджувалися та жили в ньому, поки не досягнуть певного ступеня сприйняття та розуміння, коли природним чином їхні схильності зміняться на протилежні.

Високе народження обумовлене попередньою кармою. Народження в людському тілі саме тому вважається благословінням, що людина здатна мислити та діяти. У неї є два види свідомості: свідомість дживатми (жива істота) і Параматми. Дживатма завжди мешкає в якомусь фізичному тілі, а Параматмі це не потрібно. Бо Параматма – це вже Сат-Чіт-Ананда. А в дживатмі цих якостей немає. Хоча в ній і присутня свідомість, але ця свідомість не має у своїй природі абсолютного блаженства, бо зв’язана з фізичним тілом, і їй доводиться терпіти постійну мінливість долі – і радість, і горе.

Активність розуму та органів відчуттів не є постійними та незмінними. Їм необхідний перепочинок, необхідний відпочинок. Наприклад, людина не може постійно вживати їжу. Якщо довго йти, то доводиться зупинятися на відпочинок.

В нашому Всесвіті існує незчисленна кількість світів, де так багато інших місяців та сонць! Ці світи населяють різноманітні живі істоти, які за своєю природою відповідають даному середовищу проживання. І наша велика країна, Індія – це один з таких світів, який з давніх-давен вважається місцем, де живуть різноманітні боги. Скільки разів вище божество спускалося на цю священну землю в людському образі! Я вже не кажу про Гімалаї – цьому священному місці мешкання йогів, відлюдників та просвітлених. Гімалаї – це спеціально створене місце для пошуку божественного.

І сьогодні в Гімалаях мешкають справжні йоги, які живуть там вже з незапам'ятних часів, святі та відлюдники, які здійснюють сувору аскезу. Вони живуть там вже багато тисяч років. І мені пощастило провести час з деякими з цих великих людей. І я хочу донести до вас той досвід, який я отримав поруч з ними, і розповісти про них для того, щоб ви теж стали на шлях активного та усвідомленого пошуку духовності, і щоб ви отримали щось корисне для себе зі слів цих великих просвітлених.