Глава 10. Можливість

Кожна людська істота має потенціал для розвитку, пізнання істини та досягнення святості. Це може статися, а може й не статися, але можливість є у всіх, якщо працювати заради цього.

Кожне насіння має потенціал стати деревом, але воно може загинути, якщо не буде ресурсів, таких як грунт, вода та світло. Але можливість є завжди.

Є дві основні вимоги для досягнення вищесказаного. Життя має бути чистим, а внутрішня свідомість повинна перебувати в стані “Ніщо” (nothingness). Більш важливим є “Ніщо” внутрішньої психіки, а чисте життя є основою для цього стану. Коли досягається ця стадія, тоді, ніби як на дереві, можна не тільки помітити гілки та листя, але й побачити пранічну силу, яка змушує дерево жити. Це Вічна істина.

З часом усе руйнується, але ця істина залишається. Усе, що ви реалізували, ніколи не буде втрачено, але піде з вами в наступне втілення. Істина релігія – вічна, а книги та шастри створюються на певний час, і після того, як їхній час мине, вони підуть у забуття. Так само буде і з усіма Тіртханкарами та іншими посланцями Господа.

У світі є два типи людей:

а) ті, хто намагається забути свої печалі;

б) і ті, хто докладає зусиль, щоб видалити печалі та їх причину.

Більшість із вас зайняті тим, що намагаються забути свої проблеми. Ви не можете позбутися печалі, намагаючись забути про їхнє існування. Світ не можна вилікувати, ховаючи та покриваючи це. Тому не приховуйте свої образи, подивіться на них (зіткніться з ними) і докладіть зусилля, щоб усунути їх причину.

Лише той знайде реальність, хто намагається впоратися з печалями та позбутися їх, а не той, хто ігнорує, а потім забуває їх.

Афірмація.

Я не тіло – я душа.

Я не розум – я душа.

Я не Чітта – я чітмаяананда.

Якщо споглядати форму знову і знову, розум очищається. Для початку сфокусуйте свою увагу на будь-якій формі Господа та споглядайте Її. Потім перейдіть до дх'яни (медитації). За допомогою практики дх'яни ви можете досягти самадхі. Розвинуті істоти залишаються в самадхі протягом тривалого періоду часу, роблячи це, вони реалізовують звільнення, перебуваючи ще у фізичному тілі.

Коли ви не зосереджені належним чином, то під час медитації до вас будуть приходити мирські думки – спробуйте ігнорувати їх і залишити ці думки. Дивіться на це з відстані, як спостерігач, і не будьте їх частиною. Ця стадія трапляється з кожним садхаком.

Якщо ви, медитуючи, не маєте усвідомлення Бога, то це не так важливо, як є важливо під час медитації не мати жодної думки про мирські справи, багатство чи інших людей.

Більшість із вас зайняті тим, що намагаються забути свої проблеми. Ви не можете позбутися смутку, намагаючись забути його існування.