Глава 7. Любов – рисове зернятко
Як може рисове зернятко утримувати любов? Таке твердження здається абсурдним та непрактичним. Логічне мислення проігнорує та відкине це. Але, безсумнівно, благочестивий розум, благочестива істота намагатиметься зрозуміти, як у зерні рису може бути любов.
Безліч оповідань та епосів, і навіть реальних історій містять метафору чи приклад для людей, котрі дозволяють усвідомити, що Любов така величезна та нескінченна, що її неможливо виміряти. Коли ми говоримо про зерно рису, ми згадуємо те останнє зернятко, сповнене довіри, молитви та віри, яке запропонувала Драупаді Шрі Крішні.
Ця легенда описана в Махабхараті і належить до того епізоду, коли брати Пандави були заслані в ліс. Дурйодхана, кузен братів Пандавів і старший син Кауравів хотів усіма правдами і неправдами тримати їх подалі від трону, щоб здійснити свою мрію – стати спадкоємцем королівства, яким правив тоді його батько Дхрітараштра.
Якось, коли Пандави жили в лісі під час їхнього довгого заслання, їх захотів відвідати мудрець Дурваса. Мудрець Дурваса зображений грізним старцем, який готовий проклясти будь-кого, хто не послухається його наказів. Правда така, що він не може витримати непокори. Якщо з якоїсь причини людина не могла виконати її розпорядження, на неї чекала сувора доля через прокляття, накладене мудрецем. Насправді Каурави спеціально відправили Дурвасу до Пандавів, щоб накласти на них прокляття.
Дурйодхана спланував цю подію. Він запросив мудреця до себе в палац і зробив йому найкращий прийом. Дурваса був надзвичайно задоволений королівським прийомом, завдяки чому він перебував у любові та щасті. Мудрець у відповідь на такий прийом запропонував Дурйодхані просити його про ласку. Дурйодхана, який чекав на цей момент, відразу ж попросив Дурвасу відвідати братів Пандавів у лісі і також благословити їх. Дурйодхана запевнив мудреця, що Пандави зустрінуть його тепло і з честю. Але він попросив мудреця прийти до Пандав не раніше, ніж Драупаді закінчить свою трапезу. Мудрець погодився і подався на зустріч до Пандавів.
Нечестиві дії Дурйодхани були засновані на тому, що Пандави мали благословенний горщик "Акшая патра", що означає "завжди повний", подарований Шрі Крішною. Але, на жаль, горщик був дарований з однією умовою: він може годувати будь-яку кількість людей, але тільки доти, поки Драупаді не поїсть сама. Після того, як Драупаді поїсть, горщик не дасть більше їжі до наступної трапези. Мудрець прийшов у ліс зі своїми послідовниками і попросив Драупаді приготувати їм обід, доки він із учнями приймає омовіння у річці. Дурваса вирушив освіжитися до найближчої річки, тоді як стурбована і засмучена Драупаді чудово усвідомлювала, що у горщику більше не буде їжі, оскільки вона вже закінчила свою трапезу. Вона чудово знала, що якщо не накриє обід. Дурваса прокляне її та Пандавів. У розпачі, з розбитим серцем, вона покликала на допомогу Шрі Крішну. Її довіра та віра в нього врятували Пандавів від непроханого лиха.
Сама божественна свідомість, співчутливий Крішна завжди приходив до тих, чия віра була сильною. Його приваблювали віра, довіра та істина.
І не тільки для Драупаді, а й для всього людства. Ми не здатні повністю довіряти та вірити. Але Драупаді була іншою. Вона повністю покладалася на Господа, здалася на милість Шрі Крішни. Доведений факт, що коли ми повністю віддаємося, існування знаходить спосіб допомогти людині. Воно створює такі рішення ситуацій, що благодать переповнює нас. Людина – в безпеці, захищена і шанована. Отже, коли Драупаді закликала Шрі Крішну, він з'явився в лісі та попросив Драупаді нагодувати його, бо був дуже голодний. Драупаді здивувалася його проханню і запитала: "Я позвала тебе на допомогу, і ти чудово знаєш, що в горщику не залишилося їжі, а сам просиш нагодувати тебе. Ти прийшов щоб допомогти чи посміятися з мене?" Завжди співчутливий Крішна, продовжуючи наполягати на своєму, сказав: "Ні, ти мусиш мене нагодувати. Перевір свій горщик." Драупаді відповіла: "Нічого не лишилося... Я поїла і помила горщик. Ми всі пообідали. Нічого більше немає. Я можу показати тобі". Отже, вона принесла горщик на перевірку Крішні. Своїм божественним поглядом Крішна дослідив горщик і знайшов одне рисове зернятко. Він з'їв його і сказав: "Тепер я ситий і задоволений. І тепер ти можеш пояснити мені, навіщо ти покликала мене до себе".
Вона відповіла: "Врятуй мене! Мудрець Дурваса вирушив на річку зі своїми учнями, і коли він повернеться, він проситиме поїсти". Але історія закінчилась тим, що в той момент, коли Крішна покуштував зернятко рису, Дурваса зі своїми послідовниками відчули себе ситими і не прийшли на обід до Драупаді. Мудрець також був реалізованим Майстром, і він зрозумів, що на допомогу Драупаді прийшов Крішна. Тому він просто пішов геть. Так Пандави врятувалися від прокляття мудреця.
Чи багато хто з нас пропонує останнє зернятко рису, просячи про допомогу? Чи багато хто з нас готовий здатися на милість Бога, запропонувавши йому останнє, що маємо? Це було не просто останнє зернятко рису, що наситило Крішну, воно було загорнуте в довіру, віддачу та любов. Ми всі любимо частинами. Ми швидше обмінюємо любов по бартеру, ніж любимо. Торгуємося по малому. Записуючи кожну допомогу, яку ми зробили нашим близьким, коханим чи людству загалом.
Ми можемо перечитувати цю легенду знову і знову. Просто, щоб відчути себе на хвилинку добре, відчути на хвилинку, а потім знову повернутися до бартеру. Любов’ю не можна торгувати, хоча б тому, що вона не об'єкт для продажу, її неможливо пояснити в термінах бартеру. Це не підвладне ні логіці, ні логічним поясненням, ні ідеям виставлятися на торги. Це твоя довіра, твоя віра, твоя обіцянка своєму вищому Я. Як ти можеш так низько опускати свою божественність? Різні організації будуть використовувати тебе, заграючи з твоїм розумом, тому що ти дозволяєш їм це робити. В ім'я любові, співчуття та милосердя. Тебе будуть обманювати знову і знову. Відкрий двері свого серця. Ти отримаєш усі відповіді у собі. Відкрий його з любов’ю. Запропонуй цю любов божественності в тобі. Будь впевнений, що тебе завжди ведуть по життю. Нехай розум керує зовнішнім світом. Але не дозволяй йому контролювати та вести тебе. Інакше ти станеш просто об'єктом утилізації, який виконує накази та контролюється іншими. Будь сам собі Майстром, тоді ти наповнений і цілісний. Ти наповнений Любов'ю, і вона світитиме у всіх сферах твого життя.
Вона потихеньку змінить все неприємне та хворе. Це буде мостом між тобою та людством. Зв'язок між твоїм "мікро я" та "макро Я". Любов пом'якшує та заспокоює. Це універсальний ключ від усіх замків. Універсальний ключ до всіх хвилювань та питань.
Навчися любити себе. Ти знайдеш універсальний ключ, прибираючи перешкоди, створені розумом. Відкрийся Всесвіту та Космосу. Тоді ти побачиш себе у кожній клітинці Всесвіту.
СПРОБУЙ ЛЮБОВ І СТАНЬ ЛЮБОВ’Ю.
ТОДІ ТИ І ТВОРІННЯ БУДУТЬ ЄДИНІ.