Глава 1. Що є Любов
Давайте просто зрозуміємо: що таке любов?
Це творіння.
Любов з творінням.
Тому що без любові творіння перестане відбуватися.
Любов є приваблювання та гравітація.
Приваблювання до тяжіння Всесвіту.
А що ж є тяжіння?
Це сила Всесвіту. Тобто Вища свідомість. Брахман чи Параматма. Магніт із центру. Параматма першооснова сущого. Коли магнетична енергія центру виходить із Параматми, вона стає тяжінням. Магнітом тяжіння та розчинення. У тяжінні відбувається творіння. Так, Любов це стосунки між Пракриті (матерією) та Пурушою (свідомістю). Цілий Всесвіт це речовина, а речовина це є “Джад Падарс”, тобто нежива матерія (потенціал), і це означає, що в тебе немає власної енергії на Землі. Отже, коли Вища душа, Вища Свідомість прокидається від сну (адже вона в спокої, в дрімоті), енергія, подібна до Сонця, сходить з темряви, яка називається – "Ніщо".
Коли Сонце починає світити, весь світ прокидається. Те саме відбувається з усім творінням. Усе спить із великою свідомістю. Оскільки воно спить, то речовина стає потенційною енергією, а коли прокидається свідомість Всесвіту, то енергія стає активною. Пробуджена енергія відразу ж стає джерелом творіння. Ми можемо побачити та відчути, як одночасно встає Сонце, гори відбивають сяйво Сонця, рух океану у формі хвиль, течія річок. Рух проявлений у всій речовині (матерії), тому що планета складається з речовини. Отже, коли пробуджується свідомість все стає енергією. У цей момент Космос починає усвідомлювати, як збалансувати Всесвіт, який став тяжінням. Створення балансу й з'являється як Любов.
Як відокремити балансуючу енергію ненависті? Ми також можемо сказати, що енергія розділилася на негативну (-) та позитивну (+) і стала енергією центру (0).
Щоб збалансувати зовнішнє, спочатку ми маємо збалансувати внутрішнє. Ми маємо збалансувати Любов всередині нас самих. Різні виміри любові.
ॐ
ЛЮБОВ ВСЕРЕДИНІ ТЕБЕ
Любов – це не просто стосунки між двома істотами, це сама краса життя. Любов як етика, як братство і родинні зв'язки – Sneh "снех", як зв'язок між подружжям – Pranaya "пранайя". Материнська любов – Mamta "мама". Любов батька – Adarsh "Адарш". Віддане служіння – Bhakti "бхакті". Бо віддане служіння без любові безглузде.
Любов сама по собі є частина свідомості. Кожен із нас є частиною Вищої свідомості. Миру у житті можливо досягнути лише через зустріч із Вищою свідомістю. Твої тіла спустилися з Вищої свідомості матерії та повинні повернутися назад, стати Вищою свідомістю речовини.
У тебе є досвід життя у фізичному, астральному та космічному світі, але ти не знаєш того, що відомо твоїй підсвідомості. Щоб стати підсвідомістю, необхідно практикувати 4-ту пранаяму або “Чатуртха пранаяму”. (Ця інформація є у книзі Махайогі Пайлота Бабаджі “Гімалайська Сіддха Йога”)
Май на увазі, що освоювати пранаяму потрібно з реалізованим майстром. Двері до твоєї реалізації можуть бути відчинені лише практикою 4-ї пранаями, Гочарі та Агочарі мудрами. Це розвине твою любов до універсальної любові. Якщо твоя любов чиста і безумовна, тоді тобі не потрібно практикувати нічого. Чиста любов приведе тебе до реалізації. Як все на світі має свою протилежність, так і Любов існує поряд із ненавистю. Ненависть залишається сильною у кожному. Вона в Его, у поділі на “подобається” і “не подобається”, у неповазі до батьків. Це так, тому що ти не розвинув етичність. У тебе немає поваги до братів та сестер. Немає поваги до друзів і до всього світу теж.
Ти не розвинув енергію Любові до братів і сестер, твоя Любов до свого чоловіка чи жінки обмежена тілесною любов'ю. А любові до вічності немає взагалі. Коли розвиваються такого рівня енергії, то відбувається роз’єднання (не ідентифікація) з Его, закінчуються прихильності. В основному через те, що всередині вас немає співчуття. Як ти можеш бути хорошим в любові без медитації чи співчуття? Любов – це означає любити безумовно, без очікувань взаємності. Любов означає давати і отримувати від серця, не торгуючись. Щоб пробудити це в собі, ти повинен практикувати медитацію та співчутливу любов. Щоб змінити світ ти повинен стати СВОЇМ, а не чиїмось РОЗУМОМ, і не бути прив'язаними до життєвого розуму.
Любов без прихильності. Любов без вимог.
Любов з розумом, що вміє вірити.
Любов з розумом, що здався.
ॐ
ЛЮБОВ ЯК МЕДИТАЦІЯ ТА МОЛИТВА
Тільки любов є молитвою. Любов є медитація. Любов – це такий шлях, така дорога, яка, якщо тільки не пов'язана з тілом і розумом, може ставати все глибше і глибше, і виходити за межі фізичної любові. Вона піднімається над тілом і розумом і перетворюється на медитацію та молитву. А коли віра і віддача стають частиною Любові, то трансформація неодмінно відбудеться.
Ми готові отримати універсальну любов удосталь, забувши про нашу фізичну привабливість, яку ми вважали любов'ю.
Любов не запитує, не вимагає, не питає. Любов є довірою. Віддача. Вам усім слід навчитися так любити. Я не стверджую, що тілесної любові там не може бути. Коли трапляється така любов, не будь неосвіченим, не поринай тільки в тілесність. Ти мусиш пізнати, що лежить за її межами. Прокинься, вставай, будь напоготові, думай! Щоб ти не робив, будь напоготові, будь усвідомленим, будь свідком. Будь собою на 100%. Уявимо: ти займаєшся сексом із твоїм партнером. Ти намагаєшся, змушуєш себе витрачати всю енергію з метою отримати щось. Однак, якщо це просто відбувається, то ці ж відносини перетворюються на любов, вони не залишаються сексом. І коли любов стає все глибшою і глибшою – тіло і розум розчиняються. Це піднімається над тлінністю, стає Божественним. Поки ти не усвідомлений, секс для тебе як наркотик, як алкоголь що поглинає тебе, захоплює і веде до болю та страждань. Так, як завжди, я продовжую звати тебе назад. Звати тебе повернутися назад до себе.
Ми завжди намагаємося вести тебе, запалювати в тебе усвідомленість і пробудженість. Як мінімум, постарайся піднятися над тілом та розумом. Хоча б раз спробуй трансформувати віру у віддачу. Повернись додому. Дім – Божественний дім, де ти отримав мудрість, знання, шану та Божественну любов. Дім, який вчить тебе бути пробудженим. Де тебе навчили розуміти життя.
Так що означає для тебе життя:
Це тіло?
Це розум?
Це просто думка?
Життя – це є саме життя. Це момент в теперішньому. Це той момент, та мить, яка і є ти. Це і є ти сам. Ти маєш стати собою. Ти маєш прокинутися. Прокинутися і просто дивитися. Бути зібраним та дивитися. Ти повністю втрачений. Тобі здається твоїм те, що тобі не належить, ти абсолютно поглинений цим, загублений у цьому.
Це розум створює друзів, організації, стосунки і, як наслідок, ти живеш у Его. Чим би ти не займався, у цьому відбивається тонка форма Его. Єдине, чого ти не робиш – це не віриш і не здаєшся Собі справжньому. Добре, нехай так, нехай до цього моменту ти жив розумом і Его. Ти і твій світ, і твоя діяльність були поглинені Его. Але зараз, хоча б зараз – прокинься. Хто залишиться з тобою наприкінці? Ти маєш подумати: що це, що супроводжуватиме тебе до кінця? Любов і лише Любов.
Постарайся трансформувати Любов у молитву. Трансформуй Любов у медитацію. Любов – у поклоніння. Якщо ти вчиниш так, уяви, в які глибини це тебе приведе. Її тяжіння сильніше, ніж ти можеш собі уявити. Де нічого не існує. Немає ні форм, ні меж, все зникає. Усі думки розчиняються, всі концепції перестають існувати. Де ти йдеш від кінцевого до безкінченного? І це те, чим ти станеш – Божественною Свідомістю. Пильнуй, і прокинься збалансованим.
Таким чином, зупинись, повернися, повернися додому. Не засинай. Будь напоготові, стань пробудженим назавжди. Повернись.
ॐ
ЛЮБОВ ЯК ЕНЕРГІЯ ВДЯЧНОСТІ
Даруй любов від серця. Серце сильніше за розум. Знайди свою Любов. Розвивай свою Любов. Тому що Любов може контролювати розум. Любов може досягти Бога. У Любові є прихована сила. У Любові є невідома Енергія. Енергія, що приносить просвітлення. Приносить реалізацію. У будь-якому випадку тобі доведеться стати самим собою, а це означає злиття, союз із Богом. Бог є Вселенська Любов. Божественність дбає про Всесвіт, усвідомлюючи його як свідок, як спостерігач. Вона може спостерігати будь-де. Навіть може бути свідком усього та скрізь. Бог все знає. Про кожний вчинок. Про кожну істоту. Тож повертайся додому. Туди, де мешкає Божественність. Де ти та Бог – одне. Тотальна віддача. Віддача із любов'ю. Любов як подяка Божественному.
У ЛЮБОВІ НЕМАЄ КОРДОНІВ, НЕМАЄ ЗАМКА, НЕМАЄ КОЛЬОРУ, НЕМАЄ МОВИ, ВОНА БЕЗКІНЕЧНА ТА УНІВЕРСАЛЬНА. ВОНА ПРОСТО ПОДОРОЖУЄ ВІД СЕРЦЯ ДО СЕРЦЯ, ТОРКАЮЧИСЬ ДО ДУШІ БЕЗКІНЕЧНОГО.