Глава 27. Занурюючись вглиб

Доти, поки дія знання не проявлена, воно подібне невіданню. Спробуйте глибше, чим зараз, пізнати своє життя. Коли знання напрямлене на дію, його значення зростає. Мудрість, проявлена в дії, дарує мир та спокій. Доти, поки знання перебуває лише у словах, воно залишається непізнаним. Так мудрість залишається збоку від досвіду. Коли ви міркуєте про це, це стає знанням. Знанням немає меж. Але тільки їхнє застосування в житті дарує вам переживання спокою та щастя.

Повинен трапитися щасливий союз знання та дії. Поки є тільки одне знання, ціль людського існування не досягнута. Ціль буває чотирьох типів: дхарма, кама, артха та мокша (праведність, задоволення, благополуччя та звільнення).

Для дхарми, тобто духовної служби, існує сім видів очищення. Дхарма людини, яка пройшла через всі сім видів очищення, досконала. Види чистоти такі: 1) чистота землі; 2) чистота часу; 3) чистота мови; 4) чистота тіла; 5) чистота думок; 6) чистота органів відчуттів; 7) чистота свідомості.

Існує п’ять шляхів до накопичення засобів: 1) благословення батьків; 2) благословення гуру; 3) власні зусилля; 4) доля (прарабдха); 5) божа милість.

Для ками (задоволення) необхідна кооперація одинадцяти органів. Тобто жадання сидить в домі, який збудований з одинадцяти органів, з яких п’ять – сприйняття, п’ять – дії, а одинадцятий – розум. Це одинадцять адрес звернення до задоволення. Саме це відчуття збуджує душу, змушує її плакати, але воно також є причиною безпристрасності. Бажання насолод так просто не покидає розум. Воно проникає туди за допомогою очей. Заспокоїти жадання необхідно, адже тільки після цього може прийти мокша (звільнення).

Щоб зрозуміти мокшу, погляньте на природу, яка складається з восьми елементів: земля, вода, вогонь, повітря, простір, розум, ум та его. Тільки та людина, яка здатна контролювати їх, може досягнути волі. Людина, яка здатна перевершити восьмеричні узи природи, благословенна та отримує звільнення. Суть природи – простота та натуральність. Звички багатьох народжень зберігаються в розумові. Не так просто контролювати природу. Найвеличніші ріши та муні пройшли через складні випробування, намагаючись контролювати ці вісім природних начал.

Природа керує дживою, але всередині людської істоти таїться божественність. Гуру знаходиться всередині людини. Природа підконтрольна Господу та наставнику. Поки ви не зіллєте воєдино божественність та вчителя всередині самих себе, природа не буде з вами співпрацювати.

Таким чином вам потрібно об'єднатися з суттю всіх природних елементів та перевершити їх. Кожного разу при злитті з якимось з елементів природи буде відбуватися ваше вдосконалення у восьми типах досягнень, після чого ви зможете вийти за межі всіх цих досягнень.

Отже, для завершення життєвого шляху перш за все ви заробляєте дхарму, а в кінці отримуєте мокшу. Між цими двома розміщуються артха (користь) і кама (насолода). Але вони також повинні отримуватися на основі прихильності до дхарми та до мокші.

Праведність і звільнення – це основні цілі в житті. А благополуччя та насолода – другорядні. Щоб зрозуміти дхарму, необхідне знання тіла, яке є обителлю благополучного життя.

Дхарма – це духовна міра тіла, країни та часу. Це також суть всієї світобудови. У Сонця та Місяця, у землі, води, вогню та повітря теж є своя дхарма. Вказані основи природи не залишають своєї доброчинності – тільки людина живе без неї. Ось чому люди стають нещасними та занепокоєними. Люди намагаються зрадити свою доброчинність (дхарму). Але від зміни імені, звички не змінюються. Не змінюється також і душа. Люди, які змінили свою дхарму, віру, загубилися на багато народжень. Для людини головне і краще – це віра, дхарма, а зовсім не гроші. Зрадивши своїй дхармі чи заробивши грошей, щасливим не станеш. Та віра, яку можна змінити – не віра зовсім.

Для отримання щастя необхідно мати благі звички, простоту та добрі вчинки. Дхарма залишається з вами і в цьому, і в іншому світі. Коли людство надає більше значення благополуччю, ніж дхармі, воно стає нещасним. Людство пішло невірною дорогою, але ті люди, хто надав більший пріоритет дхармі, чим грошам і благополуччю, отримали щастя в житті. Вони живуть щасливим життям.

Отримані гроші, достаток, яким нагородила Земля, набута сила здоров’я – все це повинно благо впливати на вашу дхарму. Всім країнам слід ввести у свою освітню систему вчення про набуття хороших звичок. Праведна культура набагато важливіша, ніж необхідність благополуччя. Для того, щоб направити людство на шлях божественності, добробут та насолоди повинні відійти на другий план.

Розвиток дхарми повільний та тонкий. Інколи ми помічаємо, як дхарма (праведність) обертається адхармою (неправедністю). Якщо благих намірів стає менше, дхарма стає безуспішною. Помилково вважати, що ворог вашого життя знаходиться ззовні. Ворог сидить у вашому ж розумові. Якщо ви зможете від нього відсторонитися, тоді зможете досягнути успіху.

Шлях релігії – це благе мислення. Не варто думати погано ні про кого у світі. У дхарми є тринадцять шляхів: шраддха, майтрі, дайя, шанті, тушті, пушті, крія, уннаті, буддхі, медха, тітікша, хрі та мурті (віра, дружелюбність, співчуття, спокій, задоволеність, комфорт, дія, благородство, ум, мудрість, терпіння, соромливість, набожність). Дхарма, яка рухається цими тринадцятьма шляхами, приносить плоди. Шраддха (віра) – ефективний та могутній шлях. Кожна  дія, яку рухає віддана віра, стає успішною. Тверда віра, преклоніння та любов роблять з несвідомої людини свідому. Таким чином важливо рухатися до тої суті, яка дарує усвідомлення всьому неусвідомлену.

В будь-якій справі найважливіше саме життя. Але більша частина зусиль витрачається на те, щоб оздоровити тіло чи зробити його придатним для потреб світу. Але для того, щоб із несвідомого тіла зробити усвідомлене, набагато важливіша життєва сила. Застосування асан до тіла підходить тільки для накопичення (енергії). Але асана не здатна привести вас до глибин благодаті, бо наше тіло – це не просто фізична оболонка. Всередині фізичного знаходиться ще шість тіл. Зовнішнє тіло нагадує храм, всередині якого зберігаються ці внутрішні тіла, і тільки пройшовши їх всі ви можете потрапити у святеє святих.

Життєва сила пов’язана зі всіма тілами: вона приводить їх в рух. Життєва енергія і собі поділяється на головну – «прану», і на п’ять її складових. Кожна з них важлива та виконує свою задачу чи дхарму. Саме завдяки їхній активності людське життя супроводжується різними досвідами та переживаннями, через що воно значно відрізняється від життя птахів та тварин. Людина є людиною. Це не просто тіло. Це божественне тіло. Але, пройшовши шлях від тонкого джерела до грубого, божественність сховала себе. Вона приховує в собі багато внутрішніх інструментів і чудесних прикладних центрів. Ні один з прикладних центрів не заважає своїми діями іншим, поки людина використовує своє тіло за призначенням і не шкодить йому. Розвиваючи свою гординю і потрапляючи під вплив поганих планет, людина змушує себе страждати доти, поки живе її тіло. А хто не хоче жити? Запитайте про це смертельно хворого і ви дізнаєтеся наскільки сильна його пристрасть до життя. Але відбулися якісь внутрішні розлади. Інакше кажучи, просто необхідно зробити зі свого розуму та тіла йога. Зробіть свій ум мудрим. Розум повинен зануритися в йогу відданого служіння. Якщо ви наділите розум мудрістю, то він зробить вас мудрецем. Вчені, філософи та експерти не надають значення існуванню Бога. Вони знають цю істину, але не приймають. Бо, якщо вчені відправляться на пошуки Бога, всі їхні знання на практиці виявляться непотрібними.

Подібно їм вчені святі отці та віддані уникають крій (дій). Крія – це медитація, практика, зміна, очищення та союз. У крій є самозречення, це цілий світ досвіду. Крія не приходить через вгадування, в ній немає припущень. В крій є і досвід, і реалізація, там немає ніяких свідків і немає якоїсь цілі. Медитація – складна задача, а без йоги не буває крії.

Тілу необхідна йога, а для розуму і прани важлива дхьяна. Але залишаючись прив’язаним до всіх цих дій, продовжуючи проводити життя в насолодах – це не йога. Саме тому святі (садху) та йоги сьогодення перебувають в очікуванні, бо вони не знайшли тих, хто досяг самадхі гуру. Якщо гуру не здатен ввійти в самадхі в кожному зі своїх семи тіл, якщо він не в стані відокремити їх один від одного і знову злитися з ними, усвідомлюючи істину, то слідуючи шляхом такого гуру потрапити в Сат-Чіт-Ананду неможливо.

Йога – це не лікувальна методика. Здоровому тілу ніяка терапія не потрібна. Авжеж йогою можна оздоровитися, але йога – це наука. Йога – творення. Без йоги неможливо нічого ні створити, ні зруйнувати. Йога все об’єднує та розділяє.

Йога є в любові та відданості, у відразі та смерті, бо в йозі між двома сенсами встановлюється рівність. В йозі об’єднуються та зіштовхуються протилежності. Якщо трапляється йога, результат проявляється негайно. Йога – це практична наука усвідомлення.

В житті існує сила тяжіння, яка об’єднує два люблячих серця разом. Цей союз називається йогою, і саме тяжіння – теж йога. У відданості і у вірі присутня самовіддача. Йога зв’язує все так, що стає видна Вища душа.

Воістину Господь всюдисущий, і це важливо. Йога існує, щоб це усвідомити. Буває йога відданості, віри, самовіддачі, думки, дії та знання. Просто на словах всюдисущість Господа невідчутна, але рухаючись однією з цих йог, людина може пережити істину.

Ось тіло. Воно корінь всього, що стосується практики. В будь-якій дії та вчинку цього тіла присутня йога. Ви людина, а отже у вас є сила розуму. Ум – сила. Але неможливо лише міццю розуму та ума добратися до Бога. Істину досягнути можливо тільки, якщо ви будете розвивати йогу розуму, намір розуму і зробите з розуму йога. Але найпростіший шлях – любов. Перед любов'ю Шакті, енергія, стає слабкою. Шрі Крішна завжди був слабким перед любов'ю Яшоди. Будь-яка мати слабшає перед любов'ю свого малюка.

І ви також творите любов і робите йогу. Перед йогою любові вища душа слабшає. Збільште потік своєї любові – тільки тоді вона прийде. І в такій любові слід виконати безпристрасну йогу. Ви ж одержимі ідеєю про захист своїх багатьох тіл. Захистіть їх всі разом за допомогою дхарми. Дхарма приведе вас до цілі життя. Кінцева точка дхарми не від світу цього, так само як і як і ціль життя. Доти, поки ви будете піклуватися тільки про тіло, природа завжди буде відводити вас у світ.

Коли ви направитеся до цілі свого життя, вісім природних елементів будуть супроводжувати вас у формі вчинків. Дуже важливо як можна скоріше звільнитися від уз природних елементів. Ці вісім природностей створили увесь світ і його ілюзію. Щоб отримати волю від матерії, необхідний шлях відречення.

І це теж йога, але тільки не додавання, а віднімання. Люди, ви займаєтеся йогою життєвого повітря, вона зазвичай відбувається спочатку життя, і є її причиною та супутницею. Але що відбудеться, якщо ви з цим життєвим повітрям проробите пранаяму (дихальну практику)? Можливо ви проживете трохи довше і трохи більше зможете сумісно потрудитися. Поступово ви зможете продовжити своє життя, але у вас не вийде усвідомити свою суть чи ж Вищу Душу. Всюдисущі відносини з Вищою Душею пронизують все життя. І життя також всюдисуще. Процеси прийняття та віддачі – природні складові життя. В цьому нічого немає. Ви можете займатися пранаямою хоч все життя, але ви нічого від цього не отримаєте, бо цим також займається природа просто заради підтримки вашого життя. Завдяки практиці ви зможете просто прожити довше на декілька днів чи років.

Ваша йога так і залишилась наукою про те, як продовжити життя. Асани та пранаями, котрі ви робите – це просто йога для підтримки здоров'я тіла. Ви не отримали науковий ключ, що приховується в йозі.

Благочестя вимите із західної культури. Не залишилося нікого, хто міг би стати святим. Дві тисячі років тому вони ще були на це здатні. В той час в горах та печерах жили численні святі та досконалі люди. Зараз там отці, монахи, попи, але ніяк не святі. І гори як і раніше чекають святих та практиків. Точно так само у вашому знанні йоги була знищена наука про з'єднання з Вищою Душею. Ви займаєтеся медитацією точно так само, як приймаєте на озброєння нові концепції. Але ви не досягаєте цілі. Побачити святого чи того, хто пізнав свою душу, стало рідкісним шансом. Сьогодні все це залишилося предметом книжкової розповіді.

Люди, ви робите стільки вправ йоги та медитації, несете в собі стільки, але ваша йога перетворилася в йогу розваг. І це зайшло настільки далеко, що медитацією та йогою займається тепер увесь світ. Але і те і інше робиться безцільно. Йога стала засобом наповнити тіло насолодами, а медитація – інструментом зняття напруги. Світ знаходиться від сильним впливом матеріалізму. Тіло користується заради отримання мирського щастя, а думки – заради мирської насолоди. Дві життєві сили, фізична та психічна, витрачаються без потреби, а людство в результаті так нічого і не досягає. Люди сидять, склавши руки. Розум розкаюється, а обидва світи втрачені. Доля та звички є причиною слабкості як для життя в цьому світі, так і для переходу в інший світ. Люди не можуть зрозуміти: вони роблять вправи, щоб стати йогами, медитують, щоб стати святими чи поклоняються, щоб називатися садхаками, тоді як раніше подібне робилося заради звільнення від бажання насолоди світом.

Вони не пізнали власного тіла. Вони не вловили сенс свого життєвого шляху. Вони не думають, навіщо прийшли в цей світ і навіщо підуть. Більшість з людей за все своє життя не пізнали свого притулку, тіла і того, чому цей храм настільки неймовірно спроектований.

Вони поневіряються в пошуках Сат-Чіт-Ананди, і вони навіть знають, що вона виконана Богом, але вони не знають, що її можуть отримати тільки люди. Це називається реалізацією, усвідомленням своєї суті і відбувається не де-небудь, а тільки у вашому побудованому з п’яти елементів храмі. Можливо Господь і всюдисущий, але пізнати його можуть тільки люди в цій обителі Шиви (у своєму тілі). Вся йога створена тільки для того, щоб використовувати її у своєму храмі, в той час, як ви медитуєте, щоб самим стати богом чи створюєте бога з гуру.

Не дивлячись на те, що світ великий, якщо в ньому немає існування Бога, він недосконалий. І тоді дживатма, яка є такою ж частиною Господа, теж залишається незавершеною. Всі мандрівники хочуть пройти свій шлях без Бога. Вони так багато трудяться заради миру та свого тіла. Вони отримують плоди  від своєї важкої медитації, але залишаються сумними, бо плоди, які були зароблені з таким трудом, не принесли їм щастя.

Сьогоднішні медитації та вправи йоги повертають вас знову до світу, бо всі вони робляться заради отримання задоволення. В нинішній йозі немає роботи свідомості (концентрації), а в медитаціях – завершеності. Тепер ніхто не займається відокремленням тіл один від одного і не залишає їх, а так раніше отримувалося усвідомлення. Йога, яка не приводить до смирення та руху вперед, не може привести вас до вищої досконалості.

Йога – це наука. Коли світ, тіло, розум, ум і гординя знаходиться в рівновазі – це справжня йога, і така йога робить життя наповненим. Наука фізики, хімії та арифметики – теж йога. Втративши суть, неможливо застосувати йогу і зібрати її плоди. Йога також є наукою творення. Любов – це йога. Любов є причиною появи кожного з нас. Єднання між чоловіком та дружиною – теж йога. А процес прийняття їжі – жертовна йога. Йога – це жертвопринесення. Йога – це падаючі на Землю сонячні промені. Кожною своєю краплею дощ займається йогою з землею, здійснюючи таким чином їй жертвопринесення. Хмари творять йогу, перемішуючись один з одним. Йога проявляється в мовленні. І це є природна йога.

Процеси пураки та речаки (вдиху та видиху) прани – теж жертовна йога.  Стояти чи сидіти – це також йога. Небо і земля притягаються один до одного, роблячи йогу.

Але люди, подивіться на те, що робите ви! Яку б асану ви не виконували, видно, що це не ваша природна дія. Можливо у нього є деякий зв'язок з попередніми народженнями. Ці асани були запозичені у тварин, птахів та рослин. Чому ви не берете до уваги причини, через які позичили ці пози.

Природа створила вас досконалими та здоровими, без хвороб. Природа подарувала вам багато речей: людське тіло, розум та ум. Тваринам такого не дано. Природна поведінка тварин доступна вам в асанах. Цю науку про асани придумали заради того, щоб ви насолоджувалися своїм фізичним тілом та красою, як це роблять тварини. Ви взагалі колись задумувалися, звідки взялася в цьому необхідність?

Ви ж усі люди. Чому ви тоді корчите з себе тварин? Ви що втратили свою людяність? Чи не надто далеко ви від того, де слід бути?

Вам дали ці асани, щоб ви навчилися використовувати своє тіло для насолод, так що тепер ви можете знову стати людиною. Ви поняття не маєте про задачі людей. Ви навіть не намагаєтеся здійснити подорож від людського до божественного. Розтрачена на насолоди тіла життєва сила слабшає. Тобто ваші тіло та розум ослабли. А зараз вам потрібно стати здоровими. Тільки у здоровому тілі міститься здоровий розум, і тільки так можна прогресувати в медитації. Медитація – це дхарма людини. Медитація веде до досконалості.

Але по-справжньому медитувати не так просто. Для того, щоб залишатися в стані медитації, енергія та розум повинні знаходитися в спокої. Ви – це зібрання енергій. Життя – це енергія і тіло також енергія. В нас існують різні тіла, і в кожного свій власний центр. У кожного тіла свій власний механізм, це ціла наука. Перш ніж ввійти в цю дослідницьку лабораторію, потрібно її вивчити.

Практика, яку я хочу вам дати – це не наука про те, як дихати чи затримувати дихання. Це чиста наука йоги без будь-чого зайвого, без втручання сторонніх енергій. Це наука про відмову від досконалості. Це така практика, що її можна назвати наукою про розрізнення чи також про взаємопроникнення. Але тільки не про те, як змішувати і перемішувати. Ця йога використовує саме життя як свого посередника. В ній застосовуються сили мудрості, волі та дії. Вона працює за допомогою сили наміру. Це йога самопізнання і вона приведе вас до самадхі.

Це також наука про смерть. На цьому етапі потрібно, щоб вісім основ, які містять п’ять першоелементів, були розділені між собою. Відокремлюючи їх по черзі, слід пізнати силу, знання та владу кожного, після чого зробити їх інертними (без впливу). Напрямлена усвідомленням, така інертність просуває вперед. Це шлях самотності. Ніхто не зможе піти з вами. Благословення чи добрі справи тільки підводять вас до потрібних дверей. Тут вже нікого вшановувати. Це подорож душі заради зустрічі з самим собою. Так (тут) руйнується всяка індивідуальність. Всі вісім основ відсторонюються та спалюються. Силою своєї волі залишивши їх, вам потрібно почати подорож внутрішнім дослідженням. Так ви зможете стати господарем свого внутрішнього світу. Усвідомити себе господарем всього, вищої душі – це самадхі, це спалювання самого себе. Це самадхі в області восьми основ, тобто спочатку відбувається спалювання п’яти першоелементів, складових тіла, після чого відбувається кремація розуму. Розум – це такий дуже цікавий дослідник, який ніколи не сидить без діла. У нього величезний вплив. Розум – це така річ, яка діє одночасно і всередині, і ззовні тіла. В один і той же час він і доповнює індивідуальність, і є пасовиськом для гордині.

В розуму багато оболонок. Це багатовимірний центр, який володіє численними можливостями. Тіло розуму – це індивідуальність, самовизначення людини. Кремувати розум просто необхідно, але це не так просто, як спалити тіла п’яти першоелементів. Адже розум – це самоідентифікація людини. Не слід також зовсім втрачати розум. Просто розум не повинен ставати господарем. Вам потрібно дати розуму зрозуміти, що він всього лише провідник, слуга. Він народжений, щоб служити. Він повинен виконувати всю роботу, а також слідкувати за роботою всіх внутрішніх органів і систем. Розум не господар.

Оскільки існує сім тіл, то чакр (спинномозкових центрів) теж сім. В розуму також є сім головних станів. Неспання, сон зі сновидіннями, і сон без сновидінь – це три зовнішні стани розуму. Основа цих трьох – це «сушупті» (сон без сновидінь). Всі три спочивають в сушупті у несвідомому стані. В решті чотирьох станах проявляється самадхі, і розум щоденно глибоко туди занурюється. А коли він входить назовні, то знову стає активним. Це щоденне самадхі відбувається природно, і під час його розум занурюється в нектарний ставок. Після пиття нектару він виривається назовні, залишаючи всяку втому, чи то ментальну (психічну) чи фізичну. Ось чому розум могутніший, ніж людина. Розум – це уповноважений дослідник. Коли такий розум об’єднується з умом, тоді людина стає видатним вченим. Точно так само, якщо цей розум з’єднується з насолодою, він стає енергією насолоди.

Те, чим ви наповнюєте розум, стає його бадшахом – тобто його правителем. В наші ж дні бадшахом душі людини став сам розум. Люди, можливо, розуміють розум. Але той, хто розгадав розум, спалив його, пішовши вперед. Будда, Махавіра, Ісус, Шанкара та інші – всі кремували свій розум, ум і гординю, відокремились від них, усвідомивши, хто вони є насправді.

Сьогодні мільйони втомлених від життя садхаків стараються знайти компроміс. Постійно практикуючи бхакті-йогу, джняна-йогу, карма-йогу, крія-йогу, сахаджа-йогу, дхьяна-йогу, вони дуже втомилися. Вони не можуть зрушити ні на крок, і вони змушені заключати з життям компроміс. Хтось став богом. Хтось став гуру і оголосив себе господом. Такі люди повністю залежні від свого стану розуму та гордині. Плоди медитації тільки тішать їх самолюбство. Занурившись в невігластво, вони тягнуть за собою мільйони людей. Вони затвердили безвір’я та брехню, назвавши це релігією та правдою. Прикрасивши неправду повагою, її зробили істиною.

Акти адхарми (безвір'я) стали називатися дхармою (вірою). Уже немає ніяких самоусвідомлень чи переживань. Обгорнувши все покровом брехні та сліпою вірою, з цього зробили бізнес.

Будда ніколи не просив з його робити Бога. Він тримався подалі від будь-яких питань, які стосуються Бога (божественності). Махавіра, Ісус, Шанкара, Мухаммед, Кабір і Нанак ніколи не просили собі поклонятися. Ті люди піднесли майстерність усвідомлення на найвищі вершини. Але багато з них, завдяки своїм послідовникам, були обоготворенні, таким чином було покладено початок офіційним релігіям. Хоча зараз існує численна кількість їхніх пам’ятників, храмів і матхів, самі вони ніколи не закликали себе робити Богами. І вони були великими. Вони були мандрівниками на дорозі самоусвідомлення. Вони пізнали істину. Вони всі досягнули самадхі своїх тіл та розуму, пізнавши свою суть і Брахмана.

Але люди зробили з них вищу ціль і написали про це стільки книг. Наша божественність знищена, усвідомлення померкло, а сяюче світло приховане. Об’єктами для поклоніння стали тіло та особистість. Медитують на тіло і вчать концентруватися на особистості. Душа прихована за розгляданням індивідуальності.  Як тоді може відбутися якесь усвідомлення?

Шастри та писання вчать бути безпристрасними, подібно гопі, але сьогоднішні боги навпаки говорять вам стати спраглими. З'явилася величезна пустота, вирита глибока яма. Втілився фальшивий бог, який ні на що не здатен, крім брехливих обіцянок.

Будда породив багато будхатв. І Махавіра відкрив істину багатьом. Шанкара направляв на шлях сприйняття своєї душі. Але сьогодні гуру стали втіленнями Парамаханси, Рамакрішни та Саї. Вони навіть вже стали інкарнаціями Крішни та Шиви, але неможливо знайти нікого, кого б вони наставили на шлях пізнання себе.

Сьогоднішні боги, йоги, аватари, святі та проповідники залучені в піклування про добробут. Всі стали бізнесменами. Заради свого бізнесу вони роблять сильну рекламну кампанію, і кожен прагне перевершити в цьому іншого.

Раджніш (Ошо) помер з проханням не робити з нього бога. Він був спійманий смертю, коли встановлював новий шлях розвитку санньясі. Його мудрі казки видохлися, а шлях фізичного тіла погас. Але його послідовники досі позиціонують його як бога. Послідовники їхньої санньяси перетворили насолоди у свою йогу самадхі. Люди не зрозуміли, що намагався сказати Раджніш. Більшість людей одягли одяг фальшивої самореалізації, оголосивши усвідомленими себе душами. Їхні послідовники перемінили значення свободи та звільнення, перетворивши їх в розслаблення. Релаксувати, заводячи нові стосунки з кимось, стало новою санньясою, і вважається, що це буде шляхом миру та спокою.

Ашрам перетворився в санаторій зі зняття напруги розуму та тіла. Послідовники того, хто рухався шляхом вищого знання Ганги, стали бізнесменами і думають, що чинять розумно. Я бачив тисячі і тисячі новомодних санньясі, які перебували в замішані. Ніде не затвердившись, вони живуть своєю гординею.

Я говорю вам, що люди Раджніша його не зрозуміли. Вони не занурилися на його глибину. Про що говорить будь-який рух, будь-який сплеск? Чому він говорив вам прямо і чому знімав паранджу з вашого обличчя? Чому він хотів, щоб через хмари пробилося світло? Послідовники зруйнували його надії, невірно інтерпретувавши значення звільнення і насолод.

Бачачи тисячі хлопчиків та дівчаток, освічених людей та новомодних санньясі в Англії, Японії та Німеччині, я відчуваю, що їм потрібно змінитися. Вони не так зрозуміли значення звільнення. Їм потрібно звільнити свою суть. Їм сказали звільнити свою душу, а вони дали волю насолодам. Вони не в стані перевершити своє тіло, розум та інші органи.

Ось чому я застерігаю вас не поклонятися чи не потрапляти під вплив особистості чи індивідуальності.

Йога – це наука, а не додаток. Все це від природи. Якщо ви повторюєте речі, які раніше були створені природою, отже, саму природу ви не розумієте. Ваша розумова наука досліджує природу, пізнає її та використовує – ось чому вона така просунута. Знання – це дослідження, а бажання – пробудження. Дія – практика, а за всім цим стоїть буття. Намір – ось багатство, і воно здатне стати дослідником.

Любов та доброта живуть в серці, це наука серця. Бажання насправді не таке глибоке. Все, що відбувається в серці, не ґрунтується на уяві. То непорушна істина.

Разом зі змінами в розумові змінюється і його наука. Якщо ум щось хоче, то відкривається шлях насолод світу, а якщо ум перебуває в серці, тоді насолода серця стає океаном благодаті.

Йога – це наука тіла, розуму, серця, душі та прани (життєвої сили). Прана – те, що з’єднується зі всім і те, що оживляє світ.  Прана – це не Бог, це енергія. Без прани світ був би нерухомим.

Таким чином, тіло – це основа для йоги. Тіло – це інструмент. Прана – теж інструмент, але такий, що її потік в один і той же час і прив’язує до світу, і звільняє від нього. Існує так багато різновидів пран. Стояння чи сидіння – це теж робота прани. Прана – це життя. Той, хто знає принцип роботи прани, перемагає життя. Той, хто знає, як користуватися праною, звільняє свою душу. Прана несе як прив’язаність, так і звільнення.

Я вже розповідав про енергії мудрості, бажання та дії, так ось, за всім цим стоїть прана. Я прийшов з йогою науки про взаємопроникнення. Мені не подобається весь час приймати допомогу від ріки життя. Люди, мені хочеться зробити вас великими, подібними океану. Залиште увесь природний одяг таким, яким він вже є. Він буде робити свою справу. Вам потрібно полюбити смерть. Ступайте дорогою смерті, адже це і є дорога змін і перетворення.

Я починаю свою подорож з апани, а не з прани. Я починаю шлях до звільнення душі з дверей смерті, щоб вона стала моїм свідком, а вам пропоную піти зі мною. Я не кажу зараз про те місце, звідки і ви і я почали своє існування. Наше життя почалося звідти і за цей час ми пройшли дистанцію в мільйони перероджень. Ні, зараз я вам кажу саме про нинішнє народження, яке існує завдяки цьому тілу. Всі складові цього тіла пройшли свій шлях з найтоншого стану в тонке, а з нього – в теперішній грубий стан. Воно міститься у всьому.

В атомах присутні різні енергії. Тіло складається з мільярдів атомів. Кожен атом великий сам по собі, і кожен виконує свою роботу. Ось чому до кожної складової тіла звертаються як до бога чи богині. У кожного божества є свої атрибути. Це тіло – святий храм енергій, Шакті-Пітха. В цьому тілі так багато різних пітх, і в кожній – свій власний центр. Знаходячись всередині тіла, кожен центр створює свій світ (локу). Кожна лока складається з різного роду частин, кожна з яких, будучи досконалою, виконує свою роботу. Через це тіло називають мініатюрним всесвітом чи піндою брахмандою (мікрокосм-макрокосмом).

Ззовні тіла простирається величезний світ, Всесвіт, але в ньому не існує такої частинки чи процесу, який би не був представлений у тілі, в цьому мініатюрному всесвіті. Таким чином, щоб пізнати господаря зовнішнього світу, спочатку потрібно дізнатися про брахманду (кокон), чим є ваше тіло. В цьому тілі таїться унікальний світ. Створивши Всесвіт, сам творець сховався всередині тіла. Ним була породжена сила наміру, він же перебуває всередині неї.

Місце народження блаженства є «тілесна пінда». Для її досягнення не достатньо одних тільки асан та пранаям. У випадку роботи з сутністю і тілом недостатньо простих затримок дихання. Щоб зрозуміти той вимір, перш потрібно зрозуміти тіло. Потрібно розібратися із зовнішніми та внутрішніми процесами розуму. Вам потрібно змінити напрям своїх думок. Потрібно зробити так, щоб сушупті розуму знаходилося за межами турьї. За турьєю починається самадхі. За межами турьї розум відкривається для внутрішнього світу. Розум може проникати в найтонші стани, таким чином може досягнути навіть локи рітамбхари (Духа). Він зустрічається зі своїми природними складовими – бхумою та асмітою (безмежністю та відчуттям «я»). Там, де немає розуму, він перетворюється у Васундхару (джерело блага). Так здійснюється подорож до джерел тіла.

Розуміння на поверхні шару і в центрі різне. Істина знаходиться на своєму місці. Вона є істиною для всього, що б не оточувало. Цей світ виник з істини, тому крім неї нічого не існує. Світ називають брехнею, але насправді це не так, бо всередині нього спочиває істина.

Якщо хтось говорить, що раніше він був Рамакрішною Парамахансою, Кабіром, Самартхом Рамдасом, то це означає, що він хоче щось розповісти. Такі люди приходили вчора, приходять сьогодні і будуть приходити завтра. Але ніхто з них не пізнав себе і в майбутньому теж не зможе. Сьогодні він той, хто він є, але йому б хотілося бути Рамакрішною. Коли він не може кимось стати, він виражає це словами. Можливо він мріє стати Кабіром чи Рамдасом, але не може, тому говорить про це. Але просто від слів такого не відбудеться. Але мова так заплутана, що зрозуміти нічого неможливо. Рамакрішна Парамаханса ніколи та ніде не говорив, ким є і ким стане. Він пішов. У нього не було бажання знати це, як і не було такого бажання у Самартха Рамдаса чи Кабіра. Але ця людина хотіла цього.

Ви бачите, як віддані Рами та Крішни чекають повернення Господа. Буддисти чекають Будду. Можливо подібне відбувалося і вони багато разів поверталися в цей світ, але їх ніхто не взнавав. Зовсім необов’язково, щоб вони приходили як Рамакрішна, Рама чи Крішна. Вони можуть прийти в будь-якій формі.

Вираз «Саї з Шірді прийшов як Сатья Саї» не має сенсу, бо немислимо, щоб той, хто завершив всі свої справи, повернувся знову. Той, хто став єдиним з Богом, не може повернутися як людина. Він може стати чим завгодно, але тільки не людиною. Адже будучи людиною, він не зможе нічого робити, бо він вже виріс за межі всій дій. Він вийшов за узи тіла і залишив хитросплетіння слів. Але коли проповідник називає себе чиєюсь інкарнацією, він втрачає себе. Він загіпнотизований і не живе своїм власним життям. Тому інколи йому страшно, а його гординя бунтує. Буває, що його внутрішнє «Я» пробуджується, і йому  хочеться скинути з себе зовнішній покров, але він не може цього зробити, бо знаходиться під впливом особистості.

Навіщо одній душі потрібна інша? Кожна душа велика сама по собі. Бог та істинний гуру живуть в кожній душі, тоді навіщо ж вести чуже життя? Цей випадок відбувся після смерті Деварахи Баби. Велич ослабила людські розуми. Бажання стати божественним виросло. Як одна душа може ввійти в іншу душу, яка вже прийняла народження? Це чергова історія про людину, яка пізнала душу і залишила життя позаду.

Такі люди ведуть зачароване життя. Вони сильно розвивають психічне тіло розуму. З таким розумом вони стають дуже могутніми, адже виконується все, що б вони не побажали. Але яка в цьому радість? Хіба це великий дар душі? Ці люди не пізнали свою суть. Вони не аватари, подібно Рамі чи Крішні, які завдяки медитації зробили себе вільними та безпристрасними. Цих людей називають безмежними, в той час, як вони влаштовують підступні драми, прикриваючись великими іменами. Світ поклоняється таким і я бачив тисячі тих, хто пройшов через них, які хотіли просто все отримати, нічого при цьому не роблячи.

Ось чому я говорив вам про те, що центр і поверхня цього різні. Різне знаходження і різні мови. Не зупиняйтеся. Якщо у вас є можливість пізнати себе, то навіщо думати про життя інших? Тільки коли ви не знаєте себе, ви продовжуєте говорити та думати про інших. Як хтось може знати, що ось така-то і така-то людина стала Буддою, Махавірою, Кабіром, Шанкарою та іншими? Хіба Будда коли-небудь міркував про Махавіру? А Махавіра про Будду, Раму чи Крішну? Все це тому, що після отримання знань зникає всяке розрізнення, всяка відстань. Той, хто нічого не знає, використовує інших як опору та подорожує з їхньою допомогою. У них немає нічого свого, вони все втратили.

Я хочу, щоб ви зустрілися зі своєю душею. Тільки не втратьте себе при цьому. Ви не повинні наслідувати мене, ви повинні бути собою. Це забезпечить вам зустріч зі своєю суттю. Перш за все – знайдіть себе!

Почнімо подорож, ґрунтуючись на Землі. Щоденно ви ходите по землі. У Землі є сила гравітації та магнітне поле. Ви ходите, рухаєтеся, бо є Земля. Якщо ви не будете рухатися, то ці сили все одно залишаться. Вони були до вашого пришестя і будуть, коли ви підете. Але якщо ви підете невірно, то впадете та поранитеся. Все це відбувається виключно завдяки силі гравітації.

Ви нічого не зможете з цим зробити, бо нікого немає. Причина лише в Землі, в потоці її життя. Там немає мислення. Це її природа. І лише ви робите все, обдумуючи, навіть ходите думаючи.

У вас є тіло, а у нього – своя власна дхарма. Також, як і на Землю, на тіло діє сила гравітації. У нього свої якості. Всередині знаходиться енергія вищої душі, але вища душа не робить нічого за допомогою обдумування.

У води теж є своя власна дхарма, і це дар Параматми. Вода – це життя. Всередині води є потік життя, але він рухається без участі мислення. Він слідує своїй дхармі. Лише ви, перш ніж використовувати воду, перш ніж ввійти в неї чи здійснити омовіння, завжди думаєте.

Точно така ж задача вогню – це горіти. Горіння не спирається на роздуми, але ось вам потрібно думати, перш ніж його використовувати.

З повітрям все так само. Він дує та дарує вам життя. Вам слід використовувати його розумно та обачливо. Небо залежить від сили гравітації. Все це – енергія вищої душі, але не вона сама. Вона не особистість, це велика сила, і вона пронизує все суще.

Якщо хочете вгодити Параматмі, то спробуйте навчитися, як догоджати своїй душі. Виховайте спочатку себе, і тоді отримаєте плоди. Все, що ви робите – це молитви та поклоніння. Ви бажаєте, чекаєте, молитеся та просите. Все це робиться відносно іншого. Ви або просите Параматму дарувати все це, представляючи її особистістю, або звертаєтеся з таким проханням до ідолів божеств чи до свого гуру, хто на вашу думку втілення Господа. Ви медитуєте на зображення чи фотографію їхнього фізичного тіла, і через це залишаєтеся з пустими руками.

Під час медитації ж потрібно робити щось відносно до душі. Здійснюйте дії в напрямку своєї суті, і тоді медитація не буде схожа на річку, а стане подібна океану. Увесь сенс духовних практик чи медитації в тому, щоб привести себе в стан, коли ви не можете піти проти своєї дхарми, чи дхарми природи, тобто дхарми енергії Параматми. Коли, подібний гірській річці, починається потік медитації, ніхто не повинен зупинятися на середині, інакше вас просто змиє цією рікою.

Я так хочу все про це вам розповісти. Тут важливі ви. Ви особливі і ви ті, хто усвідомлює. Вам потрібно йти з вірним розумінням. Процеси цього тіла природні та зумовлені природою. Кожна сутність впливає на це тіло створюючи ефект. Потрібно осягнути їх усі. Я хочу звернутися до духовних подвижників, ставши посередником для четани та шраддхи (усвідомлення та віри). Я хочу добратися до всіх практиків світу, хто ще не зрозумів цього, що таке поклоніння, медитація, практика та молитва.

Люди, зрозумійте вже на кінець, що ми не були народженні для того, щоб випрошувати. Вам потрібно робити в медитації щось для самих себе, але ви у своїх молитвах та поклоніннях звертаєтеся до інших, жебракуєте, просите про захист, благословення та милість. В пуджах і молитвах вам приходиться догоджати комусь іншому. Але в дхьяні та садхані немає нікого, крім вас самих та пошуку вашої душі. Встаньте на пошук та досягніть успіху. Ваше тіло прийшло в такий стан після великої кількості народжень. Ви вже багато зробили під час своїх минулих життів.

Але пам'ять про попередні втілення втрачена. Люди, ви не знаєте, що вже робили садхану та дхьяну, і від цього в поточному житті володієте такою активною свідомістю. Але де всередині вас сховані всі ці спогади? Не важливо, чи пам’ятаєте ви минулі життя та вправи, чи ні, бо зараз ви йдете іншим шляхом. Ваші минулі досягнення та прожиті життя, – все це у вас в незайманому вигляді, як було. Коли ви сядете в медитацію, то вони раптово відродяться та перенесуть вас на те місце, де ви зупинилися. Ви повинні бути до цього готові. Я навчу вас розпізнавати тіла та покажу техніки, які допомагають ними керувати. Це потрібно чітко зрозуміти та пережити на досвіді. Не грайте з цим і не вішайте на це мене. Це вам потрібно стати садхаками. Дайте свою згоду. Ви повинні стати самим прийняттям, бо енергії можуть зійти в будь-який момент і вам потрібно їх прийняти і бути в стані їх утримувати. Будьте завжди готові сприймати їх. Ви – символ всіх своїх втілень. Кожен садхака в будь-який момент садхани повинен бути в стані готовності, бо це не ігри. Це практика, під час якої відбувається справжні хімічні активності та реакції, а також присутній ефект радіації.

Ви не тільки тіло, і пов’язані не тільки із зовнішнім світом. Ви – це система, і вам потрібно стати вільним від неї. В русі сонячної системи присутні органічні реакції. В духовній практиці присутні злиття та розсіювання, підйоми та опускання. Творець всього встановив свої одвічні закони. Це вічна істина і вона сама є релігією. Це не така наука, в якій ми щось винаходимо, але наука практична, яка відкриває те, що вже дано. Досліджуючи, ми не винаходимо нічого нового, ґрунтуючись на вже існуючих першоелементах, але шукаємо їхню суть – те, що було спочатку.

Тільки зусиллями можна зламати стіни та зірвати покров. Підготуйте себе до дослідження. Тисячі та тисячі років ви мандруєте дорогами, а зараз доведеться повернутися. Вперед дороги більше немає, прийдеться змінити напрямок. Ця подорож за напрямком до своєї суті, подорож розкриття себе.

Не думайте, що не підходите. Ви всі люди, а отже, маєте право отримати. Але одне обов’язково – потрібно добре себе підготовити. Ви дещо запізнилися, і ваша пам'ять пішла далеко. Ви стали рабом мислення. Ваше думання, відданість і любов, віра та довіра були використанні невірно. Ваш розум духовного подвижника був задіяний в пуджах і молитвах.

Ваша безпристрасна свідомість була напрямлена за невірною адресою. Вашою ціллю стала якась особистість або ж ви перетворилися в слухача чергового писання. Бажання «пізнати себе» було подавлене. Вам прийшлося присвятити себе комусь. Але оскільки ви вже ввійшли в цей тренувальний центр, нічого не бійтеся. Істина вирветься назовні й енергії запрацюють, бо істина приходить тільки до тих, хто здатен її сприйняти. Тільки праведні та підходящі люди можуть практикувати; ті ж, хто чинять неправедно, залишаються збоку. З непідготовленими людьми нічого не відбувається. Ви всі вже готові сприймати, оскільки стали подвижниками.

Будьте постійно напоготові. Ви не уявляєте, коли це може відбутися. Але не чекайте, поки це трапиться. Для таких речей час – не показник. Це може відбутися в будь-який момент.

Всі знають, що світло видно тільки зрячому, а сліпому – ні. Але коли сліпій людині роблять операцію на очах, то після видужання йому відразу не показують Сонце. Якщо він захоче побачити сонячне світло раніше терміну, то все зіпсує. Щоб навчитися дивитися на Сонце, слід трішки зачекати. Якщо ж він спробує побачити Сонце раніше терміну та отримає травму, то це не буде провиною Сонця. Те ж саме відбувається з непідготовленим чи поганим садхакою, який намагається бути готовим, і це його помилка.

Для кожної вправи на шляху цієї садхани потрібен час. Якщо хтось не очікувано отримає великий скарб, то він не зможе з ним впоратися; його чекає нещасний випадок. Раптова зустріч з великим щастям може привести до нещастя. У вас повинна бути здатність нести щастя та багатство. Добре, коли це отримується поступово. Щастя прибуває в міру готовності. Можливість винести щось залежить від багатьох речей всередині.

У нервів вашого мозку, у тіла та розуму є свої межі. Подія, про яку ми говоримо, безмежна. Це подібне тому, як океан падає на краплю води. Подумайте, що відчуває крапля, коли її накриває океан.

Після того, як все зрозумієте, вам потрібно зайнятися садханою. Ви збираєтеся встати на шлях тої супер енергії. Ви повинні підготувати себе і виростити можливість нести ту енергію та відчувати себе з нею комфортно, перш ніж ви станете відповідати системі.

Це два боки духовної практики. З одного – двері потрібно відчинити, щоб очі звикали. А з іншого боку, почекайте, поки ваші очі зціляться повністю, щоб побачити світло Сонця.

Ви всі були садхаками та йшли шляхом садхани. Звільніть своє тіло від будь-чиєї залежності. Це значить, що залежність потрібно вбити. Вам слід йти рука об руку зі смертю та зануритися вглиб.

Ззовні світить Сонце, а внутрішня подорож йде незвіданим шляхом. Відправляйтеся тим шляхом і зануртеся у темряву та побачте там світло тисячі сонць. Вам доведеться пройти через сім дверей. Ви будете насолоджуватися кожним із тіл, а після – залиште їх одне за одним. Візьміть все на себе. Головна ціль становлення садхакою в тому, що ви більше нікого іншого не робите відповідальним за які б то не були дії в цьому світі. Ви повинні однаково приймати і печалі й радості. І тоді мир та спокій будуть ваші. Досі ви звинувачували оточуючих. Ви зробили з Бога особистість. Ви навіть свою долю зробили особистістю. Тепер доведеться перекласти відповідальність за всі наслідки на свої плечі. Якщо щось з вами трапиться, не звинувачуйте свою долю чи Бога. Якщо ламаються ноги, нерозумно звинувачувати силу гравітації. Прийміть відповідальність на себе.

Якщо ви зможете так зробити, то ця гра – ваша. Все буде сприятливо та корисно, а життя буде благословенне. Щоб зробити життя сприятливим, вчіться розуміти своє тіло.

Я бажаю, щоб всі практики встали на такий шлях, адже це дорога душі. З вами ніхто не піде, адже не буде ні пудж, ні молитов. Що будете робити, коли у вас нічого не буде?