Кайлас Мансаровар
Махайогі Пайлот Баба

ПОДАРУНОК ПРИРОДИ

Глава 1. Кайлас – відкриття секретів існування буття

Усі люди ототожнюють Брахмана з Ішварою, Параматмою або Богом. Той, хто реалізував Брахмана, повинен бути винятковою людською істотою. Він повинен бути нарівні з Буддою, Махавіром, Шанкарою, Ісусом, Мухамедом та іншими. Це тому, що така людина завжди перебуває в мирі і ніколи не боїться труднощів. Він перебуває в такому стані душевної рівноваги, що його не може потурбувати ні інша людина, ні жодна життєва ситуація.

Той, хто реалізував Господа і знайшов Його присутність у собі, завжди бачить того ж самого Господа в кожному і у всіх речах. Він знає правду, що людська душа (Атман) є частиною Параматмана, а весь проявлений світ є ілюзорним творінням Господа. Господь (Його також називають Брахманом) насправді є все. Увесь проявлений світ, з усім живим та неживим, насправді є ніщо інше, як Брахман.

Якби ви побачили ці гірські хребти, ви б відчули, що ці гори зробили великий внесок у розвиток та існування світу. Ці гори були першоджерелом культур багатьох країн. Гори завжди були осередками духовної відданості. Вцілому, кожна релігія та священне писання є подарунком гір для нас. Гімалайські гори – це вишукані гірські хребти. Багато реалізованих мудреців протягом еонів часу здійснювали глибокі медитації в горах Гімалайських хребтів. Гімалаї були ніби ігровим майданчиком для астральних сил, таких як Брахма, Вішну та Махеш (Шива), котрі проявлялися на фізичному плані в тій чи іншій формі. Земля Кайласу була найбільш шанованим місцем з незапам'ятних часів і є місцем самадхі Господа Шиви.

Земля Кайласу є зачатком і основою всіх творінь. Це місце, де Брахма своєю волею або санкальпою створив світ. Творіння Брахми поза афірмацією Вішну та Шиви. Мансаровар – це манас (розум) Брахми. Подорож до Кайласу – це, по суті, подорож заради відкриття секретів нашого внутрішнього найпотаємнішого існування. Дуже мало людей дізналися про цю істину. Мільйони людей топтали шлях навколо Кайласу, але дуже мало людей усвідомили реальність свого існування. У цій подорожі мільйони мандрівників отримали деякий досвід, але він сам по собі може бути неповним.

Місцевість Кайласу вважається раєм у буддистів. Це як Шівлінгам, котрий може дати реалізацію тим, хто відвідує його та намагається знайти своє внутрішнє Я. Подібно до Кайласу, існують й інші гірські хребти, що мають вершини та печери, в яких виникли різні релігії світу. Ці хребти подібні на Серце світу, звідки вийшла любов, співчуття та благословіння, які коли-небудь проливались на світ. Ріка благословіння, яка робить життя благословенним (і розвиненим), починається з цих гірських хребтів.

Необхідно зрозуміти важливість цих пагорбів. Ці пагорби так багато дають людству, що хочеться їм смиренно вклонитися. Людина розділила інших людей на основі релігій, каст, віросповідань та кольору шкіри. Людина створила багато організацій для досягнення своїх політичних цілей. Подібним чином політизували й релігію. Але ці хребти та засніжені вершини є чистою природою, і вони не мають касти чи віросповідання. Отже, це сама природа, що несе в собі якості Пракріті. Таким чином, ці пагорби є вираженням істини. Істина – це сам Господь.

Багато щедрот для блага людства приховано у високих Гімалайських хребтах. Історія та благодать цих високих вершин тягнеться ще з давніх часів записаного історичного минулого. Їх величезність, незліченне матеріальне та духовне багатство залишають неабияке враження. Від оточених хмарами вершин виходять вишукані звуки, це змушує дивитися на них з шанобливим благоговінням та подивом. Більшість річок світу беруть початок з цих високих гір, живлячи та даючи життя Землі. Люди завжди прагнули пізнати невідоме. Витончений аспект проявленого світу завжди впливає на людський розум і спонукає його до пізнання істини. Завдяки цьому людський розум завжди рухається шляхом відкриття.

Світ – це місце різномаїття. Існують величезні океани та ріки, що подібні гірляндам Землі. Існує рослинне життя, яке робить Землю зеленою і робить розум щасливим та сповненим миру. Все це само по собі є диво. Усе, що проявлено, є творінням Брахми. Усе творіння – це щедрість, що дана Господом, котрий є непроявленою реальністю в кожній частині проявленого світу. Людський розум є ще вишуканіший і дивовижніший, ніж проявлений світ. Людський розум вищий за Акашу, швидший за вітер і масштабніший за весь світ. До того ж, все, що створено світом, будь-що, що існує сьогодні як наука, освіта чи знання, все це відкрито людським розумом. Розум завжди мчить вперед, щоб розгадати таємниці Землі та Космосу.

Цей розум здійснив усі відкриття. Це той самий розум, котрий може рухатись мандрівкою, що веде до внутрішньої реалізації. І у цьому процесі він відмовляється від усього і зрештою стає здатним реалізувати Самість (self). Проявлені світи, як і внутрішня подорож, є функціями розуму. Людина без розуму не краща за тварину. Людський розум має величезний потенціал. Кайлас – останній пост на шляху до самореалізації. Не багато людей знає, що Кайлас містить таємницю творіння. Багато людей здійснили життєву мандрівку, але те, що вони знайшли й усвідомили у цій мандрівці, є неповним. Поки людина не усвідомить свою власну глибину у цій подорожі, вона не зможе зрозуміти важливості Кайласа. Це так, тому що Кайлас – це Шива, місце зустрічі проявленого та непроявленого, місце зустрічі Пракріті та Пуруші. Весь світ був би схожий на шаву (труп), якби в ньому не було Шакті. Подібним чином Кайлас був би схожий на шаву (труп), якби Шакті не проявилася в ньому. Кайлас – це Шива, а Шива – це Кайлас, оскільки Кайлас є центром Шакті. Кажуть, що бхакті (любов) пробуджує Шиву від його самадхі. Шакті ототожнюється з Парваті – божественною дружиною Господа Шиви. Якщо казати езотерично, то Парваті зробила багато бхакті в цій землі, щоб Шива міг вийти з самадхі на благо всього світу.

Кайлас – це насіння всього проявленого. Це місце, де Брахма здійснив творіння своєю санкальпою. Це санкальпа Вішну та Шиви, що створила Брахму. Розум Брахми – це Мансаровар. Якщо ви плануєте здійснити паломницьку мандрівку до Кайласа, то вам слід поїхати туди з бажанням і рішучістю пробудити та покращити рівень вашої Четни (Свідомості).

Тонка енергія, що завжди протікає в землях Кайласа, здатна пробудити усвідомленість на мікрорівні. Кожен паломник мав би здійснювати паломництво з ментальною пильністю та самодисципліною. Кожен повинен докласти зусиль, щоб потрапити до стану туріятіта та на мікрорівні у всьому відчути присутність Господа. І якщо бажаєте відкрити велич Кайласа, то потрібно почати з внутрішньої подорожі. Багато людей з різних куточків світу здійснили цю подорож, щоб відкрити себе. Деякі з них змогли реалізувати остаточну істину життя. Якщо ви читали Пурани, то ви мали б знати, що Брахма, Вішну та інші божественні істоти неодноразово здійснювали паломництво в землю Кайласа.

Коли хтось приходить до Кайласа, то Каал (Час) та Атміата (ототожнення себе з елементом душі) об'єднуються разом. Відмінності між кольором, кастою та віруваннями зникають. Ви можете зрозуміти реальність паломництва в тому випадку, якщо ви враховуєте те, що ви – Атман.

Кайлас – це Меру Парват (Вершина Меру), а також елемент душі.

Коли ви йдете на паломництво, ви повинні бути тотально безстрашними. Під час парікрами божественне насіння всередині вас починає дозрівати. Ментальні блоки та всі самскари минулих народжень нейтралізуються. Ланцюжок причин і наслідків, котрий спонукає нас приймати повторні народження, добігає свого кінця. Розум стає нерухомим.

Після всіх цих подій саджанець духовності в районі серця стає духовним деревом. З ким це трапляється – він стає подібним Крішні, Будді, Ісусу, Мухаммеду, Горакхнатху чи Кабіру.

Такі щасливі люди схожі на цілком дорослі духовні дерева. Вони отримують квіти у вигляді медитації та самадхі. Ці квіти стають плодами у вигляді мукті (звільнення), звільнення, божественного задоволення, миру та Господньої благодаті.

Паломництво до Кайласа – це не подорож для розваг чи релаксації. Це подорож по шляху, що веде до внутрішнього існування. Кайлас завжди був таємницею існування. Приходячи до Кайласа треба забути власну особистість і стати єдиним з Кайласом. Ми повинні на мікрорівні пробудити нашу латентну усвідомленість. Треба скинути "его", так звану “мудрість” та страх й реалізувати можливості.

Якщо ви здійснюєте паломництво з таким мисленням, то тонкі енергії, які чекають там, пробудять тонкі енергетичні центри у вашій системі тіла. Після цього, все, що ви відчуєте і усвідомите й буде ваше справжнє багатство. Під час парікрами відбувається трансформація найпотаємнішого внутрішнього існування (сутності). Така важлива подія трапляється, і це також може статися й з вами. По суті, кожен паломник повинен бути готовий до цього досвіду. Багато сміливих людей здійснили паломництво в пошуках себе. Багато з них реалізували своє внутрішнє “Я” і знайшли реальність Господа. Вони знайшли справжні знання і отримали вивільнення від потреби у нескінченних циклах смерті та переродження.

Маркандея злякався смерті. За порадою мудреця Наради він робив тапас біля Кайласу, і реалізувавши Господа став єдиним з Ним, а отже й реалізував безсмертя. Коли Брахма втомився творити, а мудрець Санака не допомагав, тоді Брахмаджі зробив тапас’ю і отримав благословення Господа, щоб мати можливість проявити світ. Тоді й був створений Мансаровар.

Роблячи парікраму навколо Кайласа я особисто бачив Сарвешварананду, Сомбарі Бабу, Латурію Бабу та Хедіакхан Махараджа (котрий відомий як Махаватар Бабаджі). У цих місцях є сліди тапасу мудреця Уддалака та його сина Шветакету, який написав Чхандог'я Упанішаду. Мудрець Джамадагні зі своєю дружиною Ренукою робив ятру (паломництво) через Гомукх та Тіртхапурі. Це місце є таємним місцем їхнього сина Парашурами, а також навчальним центром на тонкому плані.

Махаріші Матанг приходив до цих місць разом з Махаріші Джану.

Господь Рама та його брат Лакшаман також робили паломництво до Кайласа. Величезна скеля у вигляді коня, котра тут знаходиться, нагадує нам про цю подію.