Глава 28. Вершина Сумеру

Сидячи на вершині Сумеру, я спостерігав за грою великої Маї, дивився на дивовижний світ навколо мене, на святих відлюдників та дякував своїй долі за те, що вона дозволила мені побачити все це. В цю хвилину я думав і про Індію, про країну, яка дала світу великих мудреців, святих відлюдників та духовних лідерів. Це – батьківщина філософів та революціонерів. А серцем Індії, джерелом її віковічного натхнення є Гімалаї. Ті самі Гімалаї, що посилають всьому світу звістку про досконалу гармонію. Вже багато століть Гімалаї проявляють свою щедрість, надихаючи великих філософів та мислителів. Тому Гімалаї достойні справжнього поклоніння. Вони подібні обителі безсмертних, вони – гордість всього світу.

Я провів декілька днів там, разом з відлюдниками, потім відправився далі. Справа від мене виднілися височенні піки гори Чаукхамбха, вершини Кедар Кханда, а неподалік розкинулося озеро Васукі та знаходилося джерело річки Калі Ганг. В цьому озері цвіли сині лотоси. Багато річок, струмків та водопадів створювало невгамовне дзюрчання. Здавалося, вони й були голосом Гімалаїв. За спиною у мене залишився гірський хребет Бандар Пунчх, Ганготрі, Ямунотрі та витоки рік Беас, Раві, Тапті та Сатледж. Тут численна кількість невеликих озер. Це було улюблене місце відпочинку та прогулянок для гандхарвів та кіннарів. Зліва виднілися засніжені вершини Тібету. Вони також могли повідати про свою славну історію, про духовні подвиги буддійських монахів.

Я вийшов з долини Сумеру та направився в бік озера Сатопантх, з якого бере свій початок річка Алакнанда. Воно розміщене на південно-західному схилі гірського хребта Чаукхамбха. Через два дні показався гай Лакшмі Ван. Спуск був досить небезпечним, і я повільно просувався вниз. Зі всіх боків мене оточували потоки води, утворені талим снігом та льодом. Засніжене озеро трикутної форми, Сатопантх здавалося дуже красивим. Декілька річок вливалися в наступне озеро на моєму шляху – Алакнанду. Я подолав ряд обледенілих скель та прийшов на його берег. Там мене вже чекали Сундарнатх Джи та Баба Рамдас Джи. Вони пригостили мене тростниковим цукром, якого я не їв вже багато тижнів. Втамувавши голод, я направився до однієї з печер. Їх було три на березі озера, дуже великого розміру. Поруч зі входами лежали три великих камені, ніби хтось спеціально поклав їх біля кожної печери для того, щоб сидіти на них та насолоджуватися спогляданням природних красот. Звідси починається район Алкапурі. Я увійшов у печеру, ліг і відразу ж занурився у глибокий сон. Прокинувся, коли минуло досить багато часу, і побачив, що Пармананда Джи також прийшов. Троє відлюдників сиділи біля вогнища та бесідували між собою. Горів вогонь. Я встав та приєднався до них. Сундарнатх Джи довго обговорював питання йоги. Потім ми вийшли з печери та усілися на каменях для того, щоб помилуватися місячним світлом та Гімалаями, які в ньому купалися.

В Алкапурі, здавалося, панувало велике пожвавлення. Лунали далекі звуки богослужіння. Ми сиділи на каменях досить довго, перш ніж повернулися до печери. Так я провів декілька днів у товаристві відлюдників. Неподалік знаходиться відоме місце поклоніння, Чакра Тіртх, де, за переказом, один з братів Пандавів, Юдхіштхіра, зустрічався з богами. Саме тут Юдхіштхіра покинув землю і став жити на небі. Звідти я відправився до озера Дева, з якого бере свій початок річка Сарасваті. Неподалік від Манадара знаходиться льодовик Арва, де починається дорога до Мансаровару. Біля Манагао відбувається злиття річок Алакнанди та Сарасваті. Тут же знаходиться міст Бхіми, печера Вьяси та печера Ґанеши. На західному березі Алакнанди можна побачити водоспад Васундхара. Звідти починається ліс Бходж Патр, який розкинувся на багато кілометрів. Його називають також Лакшмі Ван. За ним знаходиться Алкапурі. Там завжди проводиться пуджа. У визначені місячні дні тут збираються божества та великі мудреці минулого. В цей час всі небожителі хочуть взяти участь в пуджі. На відстані у два з половиною кілометри від озера Сатопантх знаходиться Сур’я Кунд, а трішки далі – Чандра Кунд. Звідси починається засніжена рівнина. Саме тут спускаються небожителі та прогулюються до Алкапурі. У гірській долині Нілкантха знаходиться Ріші Кунд та озеро Урваші.