Глава 5. Калічаур

Калічаур – це місце, де зосереджена тамагуна. В цьому святилищі велика Богиня часто являється своїм послідовникам, якщо вони зуміють добитися її вдоволення старанним та щирим поклонінням. Тут завжди можна побачити двох її священних звірів, тигрів, які гуляють повсюди вдень та вночі. Дуже часто навколо святилища проповзає велика змія. Якщо Мати задоволена поклонінням своїх послідовників, то дзвони у храмі починають дзвонити самі собою. Також можна побачити юну дівчину, одягнену в красивий одяг. На відстані близько милі від святилища у бік річки є печера. Саме звідти був проведений водопровід. В цій печері можна побачити відлюдника, зануреного в стан самадхі. Інколи обидва тигри приходять в цю печеру відпочити. Ім'я цього відомого відлюдника – Татамбарі Баба. раніше він жив з Хедакханом та Сомбарі Бабою. Зрідка приходив з Хедакханом у святилище і довго молився перед статуєю Богині.

Якщо людина відкине свою гординю, та щиро присвятить себе служінню Матері, то вона обов'язково досягне успіху у своїй праці. Якщо людина прийде у це святилище, неважливо вдень чи вночі, вона обов'язково відчує вплив тонкого світу та істот, які населяють його. Це святилище – справжній виклик для тих людей, хто не вірить в існування богів. Будь-хто, чи то шалено віруючий, чи матеріаліст, обов'язково повірить тут в їхнє існування.

Жива істота – мандрівник в цьому світі. Її тіло створюється відповідно до минулої карми, змінюється відповідно до карми. Але людина постійно блукає в темряві. Вона з головою занурена у матеріальний світ, а існування тонкого світу відкидає, називаючи все це пустою фантазією. Але якщо людина присвятить хоча б трохи часу служінню Матері, то обов'язково отримає її благословення. А людина витрачає свій дорогоцінний час на те, що сперечається з тими, хто відчув якийсь надприродний досвід, намагаючись довести всю безґрунтовність цього досвіду. Тому спочатку необідно створити самого себе, повірити в самого себе. Коли ти по-справжньому повіриш в самого себе, то обов'язково пізнаєш тонкий світ.