Глава 32. Кундаліні – Махамая

Не можна точно сказати, чи знали люди про Махамаю з самих витоків цивілізації.

Це могло відбутися в епоху Ману і Шатарупи в Індії чи в еру Адама та Єви. Цивілізація змінювалася багато разів, адже вона залежить від релігії і від зброї, для яких в Санскриті одна назва – «шастра». Люди, у яких жив страх, зводили все до озброєння та амуніції. З іншого боку мудрість Будди, Махавіри, Шанкари, Ісуса та решти сильно змінила людей та навколишній світ.

Сьогодні все перетворилося в політику. Сьогоднішня людина не просто добре про все обізнана: за допомогою багатьох наукоємних пристроїв стала впливати на свідомість людей.

Матеріалізм процвітає. Навіть духовність піддалася впливу науки та матеріалізму. В минулому наука та релігія теж впливали один на одного, але вони не належали політиці. Сьогодні і те і інше – інструменти в руках політиків.

В наші дні політики стали Брахманом (Творцем), – ось чому йоги, святі, махатми, священники та гуру перейшли під їхній контроль.

Закони та правила природи непорушні. Але людина вийшла з рамок природи. Світобудова існує вічно – хіба може людина повністю її охопити? Природа – це Істина. Вона знається як Сатья Пуруша, душа, Вища Душа, Ішавара, Бог, вища Свідомість. Вона не закована в кайдани науки, людських законів та порядків. Її ж називають Махататтвою, чіттою та іншими словами, і нічого не може вплинути на її життя – вона не перебуває в чиємусь тілі. З незапам’ятних часів і по цей день махататтва та чітта знаходяться у своєму первинному стані.

Творіння та руйнування траплялися вже багато разів, і все у світі завжди підпорядковано їм.

Зверніть увагу на жителів будь-якої країни, яка знаходиться під впливом релігії. Можете порівняти з іншою будь-якою країною, де релігії немає взагалі. Кожен релігійний інститут заявляє, що тільки він є провідником, здатним привести людей до Істини.

Може бути, що через постійну зміну правителів, а можливо від семи сотень років рабства цивілізація Індійської культури прийшла в занепад. Релігія цієї країни піддавалася насиллю: з неї зірвали увесь одяг. Матхи та храми – те, з чим ототожнюється релігія Санатани, – були зруйновані, а священні писання спалені. Після отримання незалежності, політики, які керували долею Індії, не змогли повернутися до коренів своєї цивілізації. Тому вони почали доїти країну заради своєї вигоди – заради вшанування себе на світовому ринку. Індія стала їхньою здобиччю. Індійці не знають хто вони, не можуть себе ідентифікувати. І поки політики продовжують доїти, країна не зможе отримати свою релігію та мову.

З іншого боку – погляньте на інші релігії – ті, що стали світовими. Так відбулося, бо вони спочатку стали релігією своєї країни, стали вище політиків. Люди світу ніколи не дозволять зав'янути своєму Християнству чи Мусульманству: в цьому погляді вони всі одностайні.

Але сьогодні Індія як і раніше шукає свою культурну незалежність, все так само просить про самовизначення. Розтаскуючи країну, лідери переслідують свої особисті цілі. Вони просто забули, що життя дуже коротке. Але релігія – це не тимчасово. Природа – це не тимчасово. Забути свою країну, мову та релігію заради того, щоб досягти швидкоплинного успіху – це звичайна гординя. Хіба для цього Індії потрібно було ці шістдесят три роки незалежності, якої так в підсумку і не відбулося. В наші дні одні люди змінюють віру, а інші прагнуть релігійної війни. Лідери країни це заперечують, хоча все прекрасно бачать самі. Сьогодні країна занурена у кризу, і політки несуть повну за це відповідальність. Вони сприйняли незалежність, як щось те, що їм належить, через що зв’язали країну рабством, замість того, щоб дарувати справжню незалежність.

З плином часу все в підсумку стане його здобиччю. Не дивлячись на те, що вони зловживають сьогодні своєю владою, вони також відправляться туди ж, куди і всі. Через їхні дії на карту поставлена релігія та незалежність всієї країни.

Підростаюче покоління політичних діячів, філософів та вчених Індії зобов’язане пробудитися, їм слід усвідомити своє коріння, свою власну цивілізацію, культуру та мову, вони повинні зрозуміти, що є частиною цього. Релігія повинна берегти країну настільки сильно, що ніякий Джихад не народиться. І ніяке братовбивство тоді не буде її ослаблювати.

Як я вже казав, все людство, незалежно від статі та нації, перебуває в розгубленості через те, що відходить від Істини. Зрештою все повертається на круги свої. Ви прийдете туди, звідки був початий ваш шлях. Такий закон природи. Ви можете намагатися творити іншу історію, але вам все одно прийдеться повертатися. Не потрібно забувати, що всі ми крутимося в колесі часу.

Тому спробуйте забути на хвилину про все на світі і зробити хоч щось для себе справжнього. Світ і Всесвіт не такі маленькі, як вам здається. Життєдіяльність цього тіла не настільки проста, як ви думаєте. Ви можете стати великим промисловцем, міністром, прем’єр-міністром, президентом, чи ким завгодно, але ваша природа та тіло так і залишаться колишніми. Можливо, накрившись чужою простинею, ви і змогли забути про свою справжню віру та обов’язок, але ваша природа не змінилася.

Можете бігти куди завгодно, але коли прийде час, смерть буде близько – вона вас змінить.

Люди, подумайте на мить, чи досягнули ви спокою та щастя? Чи отримали все, що хотіли? Якщо ні, то чи хоча б досягнули своєї цілі? Ні, відповідь буде «ні» – бо ви так і не зрозуміли рух життя. Ви не співпрацювали з процесом еволюції душі. Ви самі залишили той шлях, який веде до миру, спокою та головної цілі.

Перед вами дві дороги: одна – природна, інша – штучна. Вибір за вами.

Все людство занурилося в дилему: яким життям жити. Природне життя ніяк не приваблює. В штучного ж, фальшивого світу, багато привабливих моментів, він може очаровувати. Але проблема в тому, що він не був даний нам з народження – він зовсім новий, вигаданий. І в ньому немає Істини, бо Істина завжди залишалася з природою. І в ній не було нічого такого, що спонукало розум на дурні вчинки.

Людина сьогоднішнього дня безпомічна, вона вимушена жити неприроднім життям. Куди б вона не йшла, скрізь знайде штучне. Кожна людина, чи то дитина, чи підліток з часом залишає свою природну поведінку, бо вимушена виконувати ненатуральну роботу.

Наука зробила увесь сучасний світ. Вона впливає на освіту та рух. Заради того, щоб вести незалежне життя, людина пішла далеко вперед. Але незалежне життя приносить так багато бажань, що їх неможливо втілити.

А ось птахи та тварини, кущі та дерева своєї незалежності не втрачали. Вони насолоджуються блаженством небес, бо не в стані щось сказати (заперечити), і вони нічого не втрачають. Кожен момент приносить зміни. Нерухомі об’єкти, такі як гори, зірки та решта, нічого про себе не знають: де вони знаходяться і що їм робити? Вони знаходяться в пустоті космосу з самого початку. Вони не бажають ставати ні Рамакрішною, ні Буддою, ні Махавірою, ні Ісусом, ні Мухаммедом, ні Шанкарою, ні Кабіром, ні Нанаком. Бо для того, щоб кимось стати, прийдеться щось втратити. Ви вже люди. І всі люди вже втратили те, що у них було спочатку. Кожна людина втратила свою власну природу і тепер веде неприродне життя. Таке життя – не справжнє життя. Якби це було так, тоді його пошуки давно були б вже завершені.

Люди, ви намагаєтеся стати святими чи духовними подвижниками та пробудити свою Кундаліні. Але є одне «але»: ви бажаєте отримати те, що було залишене вами раніше.

Вам було дароване життя, як на Небесах, але ви його втратили. А тепер намагаєтеся отримати його знову. Ви напевно помітили, що дерево чи гора не здатні ні від чого відрікатися. Вони стоять на своєму рідному місці. Їхня природа перебуває разом з ними. Вони нічого не втратили і не залишили. В нас інший випадок. Ви змогли все залишити, бо вмієте думати. Ви залишили свою натуральну природу, бо вона виглядає не так привабливо, як очарування штучного світу. Коли ж розум прийшов в пригніченість, то захотілося стати Нанаком, Кабіром та йогом. Вам слід змінювати життя.

Тепер вам хочеться володіти тим, що самі залишили. Натуральне щастя, унікальне життя і неймовірний досвід чекають вас на дорозі до рідного дому. Повернення в рідний дім – це як отримати благословення Небес. Коли ви йдете проти природи, ви втікаєте від самих себе. А тому ви починаєте відчувати потяг назад та хочете повернутися. Напевно кожен з вас відчував щось подібне під час чергового паломництва чи подорожі, коли ви йшли далеко від свого рідного дому: згадайте, як через декілька днів знаходячись далеко, як сильно ви починаєте сумувати за рідним домом! Ось точно такий потяг існує стосовно своєї первинної природи.

Це і є дорога додому. Коли ви відчуваєте втому та пригніченість, вам слід піти додому. Зворотна подорож починається з цієї Істини. Це і є головний потік ріки, та природна подорож людської душі. З цієї причини Будда та Махавіра залишили все. І ми, йоги, також в минулому залишили все.

Йдучи, спочатку він став Гаутамою. Будда був народжений Буддою, але йому прийшлося стати Гаутамою. І потім знову прийшлося з Гаутами перетворитися в Будду. У всіх наших випадках відбувалося приблизно подібне.

Дерева та кущі ні звідки не йшли: вони не залишили своєї натуральної природи. В цьому і полягає різниця між нерухомою матерією та людьми. Після народження, з розвитком тіла, розуму та ума кількість благодаті продовжувало зменшуватися. Ваша (природність) відійшла далеко. Тепер прийшов час залишити те, чому ви навчилися у школі, залишити все своє розумне знання, бо воно ненатуральне, а отже повинно бути відкинуте.

Поки ви це не залишите, ви не зможете ні зустрітися з собою, ні пробудити свою Кундаліні. Все тому, що ваш розум спіймав вас, ніби свого слугу, і ви знаходитеся під його впливом. Розум змушує вас працювати на його волю. Вам потрібно зрозуміти, що в цьому світі людина здатна знайти своє місце та здатна отримати розуміння.

Людина може робити вибір між добром та злом, і вона здатна зрозуміти. Людина може бути віруючою чи атеїстом. Людина здатна піти проти самої себе та досягнути повного самознищення. Вона може зруйнувати всю радість та щастя. У людини є така якість, що в один момент вона може когось любити, а в інший – його ж ненавидіти. Вона здатна друга зробити ворогом, і здатна навіть не вірити в існування Бога. Але все це неприродна поведінка.

Ось чому вам слід вернутися. Якщо ви хочете пробудити свою Кундаліні та відправитися на Небеса, то слід йти природнім шляхом. Довіра чиїсь істині – це не ваша віра. Вам слід йти разом зі своєю власною істиною. Довіра (дхарма) має таку природу, яка передбачає, що для того, щоб щось відбувалося, не потрібно нічого спеціально робити. Наприклад, річка тече, але вона не робить це спеціально, вона нічого при цьому не робить. Дерева ростуть, квіти наливаються кольором та пахнуть навколо. Всі ці речі відбуваються самі, вони нічого для цього не роблять. У них нема ні страху, ні думки, ні якої-небудь пристрасті. Вони всі природні, натуральні.

Коли ми росли в материнському череві, ми також нічого не робили. Щоб не відбувалося в ті дев'ять місяців – все було натуральним. Той період людини в дев'ять місяців – це стан самадхі, коли з одного боку відчувається, що все відбувається, а з іншого – нічого. Дитина всередині материнської утроби ніколи не відчуває такого страху, як людина. Вона там ніколи не думає, нічого не вимагає і вже точно не будує якихось планів. Всередині матері дитина самотня і вона прийшла туди зі світу порожнечі. Дитина прийшла по дорозі з невидимого світу у фізичну форму.

У природі і так все само відбувається, але ви люди, будуєте свій шлях всупереч природі. Гаутама зміг усвідомити це після довгої подорожі. Ті речі, які Гаутама отримав в житті – королівство, сім’ю, любов своєї дружини – все це було поверхневе. Всередині нього ж все було природно. Просто зверніть увагу на те, як ви спите: хіба ви стараєтеся дихати? – Ні, це відбувається саме по собі.

Вдих та видих – це природні явища і вони відбуваються самі по собі. Ви приймаєте їжу, але що ви робите потім, щоб її засвоїти? – Нічого. Всі дії відбуваються автоматично. Субстанція їжі трансформується та засвоюється організмом, відбуваються необхідні хімічні реакції, утворюється нова кров та інше – і все відбувається автоматично.

Чим би ви не займалися, все це не справжнє, поверхневе. Те, що відбувається всередині тіла – природно та вірно. Таким чином, ви думаєте, будуєте плани, день за днем щось досягаєте – від цього росте его (відчуття авторства), яке буде подавляти всю природність внутрішнього світу.

Такий ваш фізичний світ зі всіма властивими йому бажаннями, страхами та хвилюваннями, які живуть всередині вас. Для того, щоб стати таким, як Гаутама, Махавіра, Нанак, Кабір, Анасуйя, Гаргі, Міра та багато інших, необхідно зупинитися де ви є, і саме звідти почати свій рух назад. Ви повинні, пробудивши Кундаліні, вийти зі свого четвертого тіла та увійти у п’яте – тіло душі. Тільки так ви зможете стати по-справжньому незалежним від природи. Це теж ваше усвідомлення суті, розпізнання душі та самопробудження.

Ось чому я розповів вам про процес створення семи тіл. В побудові семи тіл задіяний увесь організм, включаючи пам'ять про багато народжень. Якщо в цьому процесі буде одна маленька недбалість, або на нього подіє хтось штучно, тоді еволюція людини сповільниться – вона буде довго жити без будь-яких змін. Стан логічного розуму, ума що насолоджується чи мандрівника психічним світом так і залишиться всередині такої людини.

Розрізнення за статевою ознакою існує тільки в перших чотирьох тілах. Після четвертого ж не залишається ні чоловіка, ні жінки. Самець та самка – це біологічні типи, їх можна розпізнати звичайною наукою про тіло.

Тепер слухайте, що я скажу, бо це напевно, вам не відомо.

Візьміть, наприклад, себе. Хтось з вас – чоловік, а хтось – жінка. Це всього лише визначення, але деякі визначення приходять до нас з мови науки та природи. Ідентифікацію приходиться виробляти мовою полярності: «позитиву» та «негативу», яка присутня у поведінці чоловіків та жінок, а також в потоці життєвих сил та електричних зарядів. Це життя – це і енергія, і хімічний процес. Що в житті б не відбувалося, – все є дією хімічних і фізичних процесів між позитивними та негативними зарядами.

Ви прекрасно знаєте, що ці два полюси не можуть залишатися в ізоляції один від одного. Плюс повинен перебувати з мінусом, і навпаки. І тоді тільки відбудеться життя Пуруши. Фізичне тіло Пуруши – це тіло чоловіка. Але наступне за ним – ефірне тіло, тіло бхави (емоцій) – це тіло жінки.

У жінок перше тіло, фізичне, має негативний заряд, а друге – емоційне – позитивний заряд. Чоловіче ж перше тіло природа створила з позитивним зарядом. Воно здатне нападати, застосовувати силу і старатися отримати насолоду. Але жінка ніколи не нападе, адже її насолода – це прийняття. Якщо жінка не хоче, чоловік, звісно, щось може зробити сам, але ось жінка сама без чоловічої волі не може нічого. Чоловіче тіло позитивно заряджене та рішуче, а жіноче – негативне і нерішуче. Мовою електрики негативний заряд називається резервуаром, сховищем енергії. В ньому зосереджена дуже велика енергія, але вона неактивна – це пасивна енергія.

Вона подібна силі Кундаліні, яка дуже велика, але при цьому перебуває у сплячому нерухомому стані. Точно так само в кожній жінці світу прихована сила, але вона не діє. Через це жінки у світі не можуть створити нічого для себе важливого. Дуже мало жінок винайшло щось в науці чи зробило якісь відкриття. Вони не написали великих поем і не створили відомих творів мистецтв. Причина в тому, що їхні тіла не наповнені рішучістю, а для того, щоб поглинати, шукати та відкривати, необхідна рішучість. Тому жінки перебувають у стані очікування і тільки народжують дітей.

Отже, у жінок негативне тіло, а у чоловіків – позитивне. Але там, де є негатив, завжди повинен бути позитив, інакше його там не буде, або він буде неактивний. Обидва повинні залишатися у зв’язці. З’єднанням двох утворюється чакра (завихрення). Таким чином, емоційне тіло будь-якого чоловіка – жіноче, і точно так само друге тіло будь-якої жінки – чоловіче. Ви напевно помічали, дивлячись на чоловіка з  великим мускулистим тілом, що, не дивлячись на всю фізичну міць, за ним часто ховається емоційно слабка особистість.

На довгій дистанції часу всі чоловіки зазнають поразки перед жінками, бо в жінці наступне за фізичним тілом – позитивне, тобто має чоловічу природу. Через це на довгі дистанції жінки набагато витриваліші, ніж чоловіки. Жінки можуть терпіти біль набагато довше чоловіків. Якби чоловіка попросили б народити дитину, він би просто не витерпів такого болю.  Дев'ять місяців виношувати дитину у своєму череві, піклуватися про підростаючу дитину, спати в мокрому ліжку та заспокоювати дитячий плач – таке можливо тільки для жіночої долі, але ніяк не для чоловічої. Причина в тому, що за сильною фізичною міццю чоловіка ховається його ніжне емоційне тіло. І через це жінки живуть довше чоловіків. А різницю у віці в чотири-п’ять років під час весілля намагаються підтримувати для того, щоб вберегти жінку від болю вдівства.

Рухаймося далі. Якщо ми розбираємо чоловіка, то третє його тіло – знову чоловіче. Це тонке тіло. А четверте тіло, тіло розуму – жіноче. Розділення на чоловіче та жіноче існує тільки в перших чотирьох тілах. П’яте тіло знаходиться поза статевих відмінностей: в душі немає статі. Тому коли пізнається душа, то стирається різниця між чоловічим та жіночим. Але для такого усвідомлення відчуття протилежностей залишається. Якщо так трапиться, що у шлюбі чоловіче тіло всередині жінки встановлює хороші відносини з фізичним тілом чоловіка, то сімейні відносити перетворюють в рай. А якщо чоловікові дістається така жінка, яка відповідає його внутрішній жінці, тоді одруження приречене на успіх, інакше – ні.

Якщо пробудити Кундаліні, то все стає набагато простіше. У минулому весілля відбувалися тільки при досягненні двадцяти п’яти років, а до цього всі дотримувалися цнотливості, під час якої їм давалося вчення про Кундаліні. Таким чином, до двадцяти п’яти років, у них майже завершувався розвиток перших чотирьох тіл.

Всі труднощі життєвого шляху народжуються на початковому етапі формування третього тіла, коли інтелект (розум), маючи розвинене друге тіло, хоче залишатися тим, хто насолоджується. В Європі, Америці та Японії шлюби не так успішні, бо у них сильно розвинуте тіло розуму. Надто багато роботи для логічного мислення. Функціонування третього тіла завжди заганяє у сумніви. Щоб такого не було, необхідно його розвинути в повному об’ємі (а не тільки як засіб знаходження шляхів отримання насолоди).