Глава 2. Життєвий наказ
Я сам наказав численній кількості душ втілитися і вони мене послухалися. Наприклад, в Рудрапурі (штат Уттар Прадеш), невістка Мохан Сінха Сондхі, народила хлопчика. Зараз цей хлопчик вчиться в Найніталі. Ашутош, син Раджендри Лала Саха, вже народжувався в Пітхаургарсі в домі багатого промисловця. Його матір була пані Мунні Сах.
Великий індійський святий, Німакраулі Махарадж, збирається зявитися на світ в Найніталі, в образі сина Навін Саха та Ранджани Сах, а в цьому році одна прекрасна душа переродилася в сім'ї Трібхуван Лал Саха. В Баґешварі, в сім'ї Шер Сінха та Дханна Доши теж народився син. Всі ці дивовижні душі ще проявлять себе в майбутньому та принесуть славу нашій країні. Я сам можу встановити контакт з будь-якою душею та змусити її втілитися в матеріальному світі. Хіба це явище не достойне того, щоб вчені звернули на нього увагу?
Багато душ прагнуть втілитися в матеріальному світі, але їм ніяк не попадаються підходящі батьки. В сучасному світі відносини між чоловіком та жінкою все більше та більше ґрунтуються за фізичній пристрасті, а не священному бажанні продовження роду. Чоловік ставиться до жінки, як тварина, і тому багато прекрасних душ не хочуть, щоб такі люди були їхніми батьками. Якби чоловік та жінка утримували себе в строгості, дотримувалися б свят, постів та розпоряджень, вираховували б сприятливий день та час для любовних побачень, дотримувалися б певної дієти, то в їхніх сім'ях втілювалися б великі та святі душі, які зрештою возвеличили б, як свій рід, так і свою країну. Тому я звертаюся до всіх майбутніх батьків, чоловіків та жінок, щоб вони дали можливість прекрасним та чистим душам втілитися в цей світ. Якщо ви будете як і раніше принижувати достоїнство жінки на вулицях, майданах та в нічних клубах, то якось в нашій країні не залишиться ні однієї видатної людини, ні одного героя, ні одного мудреця. Тоді будуть втілюватися тільки такі душі, які з самого початку мають схильність до насильства, бунту та непослуху. Те, що я вам зараз кажу не від себе. Це – наказ великих просвітлених з Гімалаїв, які вже декілька тисяч років перебувають у стані самадхі. І їхнє тіло залишається незмінним. Вони лише інколи на деякий час повертаються у світ людей. Вони впливають на навколишній світ за допомогою сили думки і переміщаються ним в тонкому тілі.
Зараз наш світ перебуває в незвичному часі, коли навіть невелика зміна може зіграти значну роль. До 1996 року світ буде знаходитися на грані катастрофи, на грані нової світової війни. Але після цього у світовій історії настане нова ера, яка почнеться за декілька років до нового тисячоліття. Зараз же все людство йде шляхом руйнування, коли нові винаходи науково-технічного прогресу стають не символами розвитку, а штовхають нашу планету до загибелі. Проти такого стану справ бунтують вже не тільки люди, але і сама природа.
Сучасного озброєння вистачить на те, щоб багаторазово знищити нашу планету. Світові держави, переслідуючи свої державні інтереси, нарощують гонку озброєння, не турбуючись про те, яку загрозу вони створюють для всього світу. Але ж ми говоримо не тільки про ядерну зброю, але і про атомні електростанції, які можна порівняти з бомбам сповільненої дії. Але ж число таких електростанцій росте з кожним роком, в Росії, Америці, Китаї, Канаді, Німеччині, Японії, і навіть в самій Індії.
В результаті всіх цих видів діяльності утворюється величезна кількість радіоактивних відходів, які містять в собі небезпеку для всього людства. Але людство не задумується над цим питанням, бо вище всього ставить науково-технічний прогрес. В сучасному світі добувається така кількість плутонію, якої вдосталь для того, щоб знищити увесь світ. Адже на нашій планеті постійно відбуваються локальні війни. Нехай до пори до часу атомна та ядерна зброя не використовується в цих битвах, але недалекий той день, коли справа дійде і до цього. І це може трапитися в будь-який момент. Скрізь, в стратегічно важливих місцях розставлені радари, зброя знаходиться в повній бойовій готовності. Залишилося тільки натиснути на червону кнопку, що призведе до катастрофи вселенського масштабу.
Можливо, ця зброя, чи то хімічна зброя, воднева, атомна чи нейтронна бомба, і не знищить увесь світ. Можливо неторкнутими залишаться приміщення та інші архітектурні будівлі, адже в сучасному світі каменю та цеглі приділяють більше значення чим живим людям. Саме для цього і була винайдена нейтронна бомба. Хіба цей факт не говорить про високий розвиток людського генія, про далекозорість політиків? Вони хочуть знищити людей, але при цьому зберегти будівлі та багатство, яке у них міститься, в недоторканості. Їм не важливі солдати, для них більш важливими є військові обєкти. Як назвати таких винахідників? Божевільними? Безумцями? Хіба самі вони залишаться в живих, щоб помилуватися на справу своїх рук?
Чого ж насправді прагне людина, і чому вона робить саме те, що робить? Вона знає, що їй доведеться померти, але для спасіння свого життя вбиває інших людей, створює зброю масового ураження в ім'я блага людства та заради державних інтересів. Ті кошти, які повинні витрачатися на боротьбу з хворобами, голодом та неграмотністю, йдуть на військові витрати. А людство тим часом страждає від природних катаклізмів, від нестачі лікарів, від проблем, породжених невіглаством, від нестачі води, їжі, житла, ліків та предметів першої необхідності.
Безумство
Ставши жертвою цього безумства, людина забуває про те, хто вона, про те, що вона не вічна, про те, навіщо вона народилася. Вона забуває про істину і шукає прихисток в ілюзіях. Для того, щоб її власна країна розвивалася економічно, вона перешкоджає розвитку інших країн.
Якщо людина божеволіє, то вона не визнає свого безумства. Їй здається, що вона все робить правильно. Інколи її запалений мозок породжує жахливі думки, він готовий піддатися гніву з будь-якого найдрібнішого приводу чи взагалі без причини. Вона не звертає уваги навіть на те, що її дії ведуть до її власної загибелі, адже вона безумна. Вона чинить під впливом тих ідей, які народжуються в її запаленому мозку. Якби ці ідеї залишалися невисказаними, якби людина не прагнула втілити їх у життя, то людство сьогодні не стояло б на краю загибелі.
Але цей божевільний не знає про те, що існує безумець, який значно випередив його у своєму безумстві. Адже увесь цей світ є плодом його уяви. Нехай він створив цей світ в безумному пориві, але раз він є його творцем, то напевно потурбується про те, щоб підтримати в ньому життя та гармонію. Великий безумець створив безумця масштабно меншим, який почав руйнувати все те, що є основою для його життя. Людина вже забруднює не тільки повітря, яким дихає, але і космічний простір. Вона хоронить в морі торпеди, міни та радіоактивні відходи, ніби прагне знищити будь-яке життя не тільки на землі, але й у воді. І цей “маленький безумець” завжди чимось зайнятий. Великий безумець спостерігає за його діяльністю, бо це він створив море та космос, створив Землю та тисячі живих істот, які населяють її.
Людина сама себе карає, сама рубає гілку, на якій сидить. Ті держави, які з кожним роком все більше і більше занурюються в гонку озброєння, якось самі стануть її жертвами. Якось природа не витримає та збунтується, виражаючи свій гнів через землетруси, катаклізми, виверження вулканів та ерозію грунту.
Адже коли-небудь космос теж може збунтуватися. І тоді планети порушать свій звичний хід і перестануть допомагати людині. Всі космічні станції, які сьогодні є предметом гордості людства, стануть джерелами підвищеної небезпеки. Почнеться низка землетрусів, земля розтріскається і просяде в декількох місцях. Море затопить багато плодючої землі. Що тоді зможуть зробити ті люди, які сьогодні називають себе великими вченими? Сьогодні я звертаюся до всіх цих безумців, я закликаю їх зрештою розпрощатися зі своїм безумством і почати по-справжньому служити людству. Якщо свої винаходити та відкриття вони поставлять на службу людям, то можливо зуміють попередити третю світову війну.
Ще я хочу звернутися до всіх чоловіків та жінок, які об'єднані один з одним священним зв’язком шлюбу. Як було б добре, якби люди бачили те, що гармонія у шлюбі допомагає підтримувати гармонію у Всесвіті. Адже союз між чоловіком та жінкою священний. Якби люди думали про це, відносилися б один до одного з благоговінням, якби свідомо готувалися до продовження роду, то на нашій планеті з'являлися б зовсім інші діти. Прекрасні та чудові діти, які б змінили людство на краще. Тоді б не стало більше у світі несправедливості та насилля. Люди не ставали б більше жертвами своїх пагубних пристрастей та припинилися б війни та конфлікти.
Я бачив багато душ, які хотіли знову втілитися, але не могли зробити цього. Вони говорили, що люди в сучасному світі майже повністю уподібнилися тваринам, а якщо якийсь чоловік і володіє здоровим глуздом та розважливістю, він втрачає її побачивши красиву жінку. Жіноча краса, яка покликана бути прикрасою подружнього союзу та сприяти народженню дітей, сьогодні стала жертвою безмежної похоті. Через це чисті та благородні душі не хочуть знову втілюватися на Землі. А як би було добре, якби у кожній сім'ї втілилася одна така душа. Увесь світ змінився б. Але наші сучасники до цього не готові. Вони до всього, і до жінки в тому числі відносяться споживацьки. Жіноча честь вже не ціниться. Згадайте, як заради спасіння вірної Сіти, піднялося ціле воїнство, де крім воїнів, були й мавпи та ведмеді. Всі були готові битися за честь жінки. А зараз люди сміються над подібними історіями.
Сотні тисяч душ з примусу своєї карми прагнуть до нового втілення, але очікують сприятливого положення зірок, хочуть знайти для себе підходящу сім'ю. Такі душі звертаються і до мене, і до інших святих відлюдників, тому я багато разів проводив пояснювальну роботу з жінками та з їхніми чоловіками, але часто не міг досягнути ніякого результату. Люди хочуть жити у своє задоволення, задовільняти свої низькі бажання та похіть, не хочуть думати про досконале потомство. Є й інший бік цієї проблеми. В нашій країні всі мріють мати синів, а народження доньки вважають прокляттям. Чому б нам всім не задуматися над цим питанням?
Майбутні батьки повинні жити у згоді, любові та гармонії, повинні налаштовуватися на духовні вібрації, дотримуватися своєї релігії. Саме тоді вони зможуть виконати свій батьківський обовязок та дати народження справжній людині з великої букви, яка стане захисником своєї релігії, своєї культури та всього людства. Створивши відповідні передумови, можна покликати з космосу досконалу душу, щоб вона втілилася в підходящий момент. Саме такі душі, втілившись на Землі, можуть врятувати наш світ.
Якось я вирішив, що вийду з благодатних сіней Гімалайських гір та спущуся до людей для того, щоб в міру сил боротися з насильством та несправедливістю, що панують навколо. Таким чином, я обійшов багато міст та сіл Індії. У 1980 році я побував в Бароді, Дабої, Танкхалі, Біхарі, Семарі, Сохназі, Горакхпурі, дістався до Непалу. Моєю зброєю у боротьбі проти зла та несправедливості стала йога. Я скрізь намагався зустрічатися з молоддю та студентами, навчав їх йозі та закликав прагнути до кращого.
Молоді люди та підлітки самі зізнавалися мені, що мої проповіді повністю змінили їхнє життя, вказали їм правильний напрям. Адже багато з них, змучені безробіттям, вже готові були стати на шлях пороку. Деякі інтелектуали заперечували, що я не повинен навчати йозі 10-15-літніх підлітків. Тоді я пояснив їм, в чому справа, і теж долучив їх до йоги. Я пояснив їм, що якщо діти будуть займатися йогою, то вони стануть відповідальнішими та дисциплінованішими, будуть проявляти більшу цікавість до навчання. Їхні вчинки будуть продиктовані духовними спонуканнями. Дівчата стануть в майбутньому зразковими дружинами та прекрасними матерями, які будуть правильно виховувати своїх дітей. Я надіюся, що ці хлопчики та дівчатка зможуть повністю змінити обличчя нашої країни.
Система освіти в сучасній Індії побудована таким чином, що ще більше підштовхує нашу країну до неминучого краху. Нехай ми розповідаємо нашим дітям про те, що трапилося вчора, але чому ми не вчимо їх, як будувати своє життя в майбутньому? В давнину в Індії існувала інша система навчання. Тоді діти навчалися в ашрамах і виростали справжніми громадянами. Наша країна ще може покаятися у своїх гріхах, якщо прийме йогу в якості обов’язкового предмету у системі освіти. Тоді вже діти не зіб'ються зі шляху, бо вони будуть знати, хто вони такі насправді, яка їхня істинна сутність. Адже кожна людина повинна знати, хто вона така насправді, яке її місце в цьому світі.
Тепер я часто роблю так: раз у рік вибираю якийсь зі штатів нашої країни та відправляюся туди, щоб поділитися з людьми своїми знаннями. Ці знання подібні великій річці Гангу. І я запрошую людей зануритися в її глибини. Пояснюю, куди прямує ця велика річка і чому вона не перешкоджає тому, що в неї вливаються незлічена кількість брудних приток та струмків.
Як необхідна нам освіта нового типу! Нехай же ті люди, які постійно думають про благо Батьківщини, задумаються і над цим питанням. Скільки можна розтаскувати країну на шматочки! Але вони вміють тільки це, бо їх не вчили нічого іншого. Невже людина настільки занурилася у своє безумство, що у неї не залишилося часу на те, щоб зупинитися та задуматися – хто я? В чому ціль мого життя? Подивіться на величний Ганг, що він собою являє, куди несе свої бурхливі води? Якби люди порівняли свій життєвих шлях з течією великого Гангу, вони б зрозуміли, що їм до нього далеко. Багато людей можуть заперечити мені та сказати, що вони знають, хто вони такі, куди йдуть і яка ціль їхнього життя. Але якщо ви всі це знаєте, то чому ж чините так, як чините?
Здається, люди давності стоять в здивуванні та дивляться на сучасних людей: “Невже вони за стільки століть не змінилися на краще?” Ні, люди залишилися колишніми, а можливо, навіть деградували. Але людина давності стоїть та чекає, коли ж її сучасний побратим повернеться до джерел? І людина повинна повернутися, адже вона не може йти все далі та далі від самої себе.
Повернення до джерел
Людина давності знає, що її сучасний побратим обов'язково повернеться, бо якось він виявить, що світ, суспільство та сім'я підтримують його тільки доти, поки він йде вперед. Варто людині зупинитися і вона зостанеться насамоті. Людина давності знає справжню ціну цьому світові. Вона знає, що таке ілюзія, і знає про неминучість закону карми, про життя та смерть. Але вона не зупиняє свого побратима та чекає, коли він сам зупиниться, коли він запитає самого себе: “Куди я йду? Хто я?”
Але людина давності розуміє, що його сучасний побратим вже давно втомився, бо він все частіше та частіше обертається назад, звертається до свого минулого та дивується: як же він тут опинився? Тепер йому обов'язково доведеться повернутися, бо в нього не залишилося іншого виходу.
Він вже стоїть на краю прірви, дорогу до якої протоптав сам. Тому хочеться повернутися до тих благословенних часів, коли йому ще нічого не загрожувало.
З людиною завжди так трапляється. Людина повертається туди, звідки почала свій шлях. Людина давності зовсім не бажає, щоб її нащадок не розвивався і не змінювався, але нехай він змінюється не так кардинально, щоб повністю забути про те, хто він такий. Людина повинна усвідомити свою істинну сутність, жити для інших, захищати інші живі істоти. Вона повинна прагнути зрозуміти саму себе. Звісно якщо вона живе у світі, то повинна дотримуватися цього світу, заробляти кошти, але жити не тільки для себе. Людина повинна прагнути до того, щоб увесь Всесвіт зробити своїм домом, подружитися з істотами з інших світів. Сучасна наука вивчила властивості сонячної енергії, відкрила властивості нейтронів, зацікавилася чорними дірами, але чомусь не дуже цікавиться білими дірами, які є набагато значущими джерелами нейтронів.
Всі сфери науки залучені до вивчення космосу, його тонкого плану і його безмежності. Якщо ці досліди будуть продовжуватися, то вченим мимоволі доведеться зацікавитися людиною давності. Поки сучасні вчені не повернуться до самих себе, не зануряться у свою внутрішню лабораторію, не зацікавляться тонкими пластами реальності, вони не зможуть досягнути успіху у своїх дослідженнях. Поки вони не зрозуміють, що таке сила мисленного наміру, вони нічого не зможуть дізнатися про життя в космосі.
Всі можливості та здібності до дослідження космічного простору сховані в тонкому тілі людини. Однак якщо людина починає займатися духовними практиками, то їй потрібно бути обережними, бо навіть невелика помилка може призвести до порушення балансу в організмі, до різних захворювань. Можуть порушитися найтонші внутрішні зв’язки. Тому для духовних практик необхідний духовний наставник. Подібно до того, якби студенти-хіміки вивчали суміш, яка знищила б всю лабораторію, і вони б вже не змогли в ній займатися. Так і заняття духовними практиками без нагляду наставника, можуть призвести до руйнуванню внутрішньої лабораторії.
Наприклад, дуже шкідливо без керівництва досвідченого наставника практикувати муладхару чи “нижній замок”. Це може призвести до різноманітних пагубних наслідків. Людина може перестати відчувати голод та спрагу, і як результат, перестане підживлювати свій організм поживними речовинами. Однак такий же процес зникнення відчуття голоду та спраги на продвинутіших етапах духовних практик, можна вважати позитивним явищем. Це – знак того, що ви досягнули високого рівня духовного розвитку. Інколи буває, що якась неочікувана подія стає причиною того, що людина перестане відчувати потребу у воді та їжі. В результаті цього у людини можуть зявитися незвичні здібності: наприклад, дар передбачати майбутнє. Інші люди продовжують жити в суспільстві, але при всьому бажані, не можуть змусити себе поїсти. Втім таке трапляється рідко, а якщо і трапляється, то в такій ситуації організм людини дуже швидко сам себе руйнує.
Для занять йогою необхідний досвідчений наставник
Також дуже небезпечно без наставника практикувати кхечрі мудру чи практику баджолі. Особливо це стосується практики баджолі, бо можуть виникнути непередбачувані ускладнення з травленням. Травлення може зупинитися, а лікарі нічим не зможуть людині допомогти, бо ця проблема знаходиться на межами їхньої компетенції. В результаті цієї практики тіло може стати повністю нерухомим і непідвладним волі людини, і тільки дуже просвітлений вчитель зможе вивести постраждалого з цього стану. Деякі види практики тіратак та візуалізація знаку “Ом” у променях сходу Сонця в центрі лоба може призвести до порушення психіки. Адже в ході цих практик людина постійно уявляє у себе на лобі сіяючу точку. Поступово голова стає все більше й більше тяжкою.
Необхідно з належною обережністю ставитися до практики уддіяни. Якщо практикувати її без потрібного керівництва наставника, це може призвести до проблем з сечовипускною системою і з травленням. Трапляються страшні запори, які можуть призвести до повного отруєння організму продуктами розпаду.
Дуже небезпечна для нормальної роботи мозку та серця практика джаландхар бандх, якщо робити її без належного керівництва. Людина може навіть задихнутися. Йога – це велика наука, а тіло людини – лабораторія, до якої примикають ще три – це тонкі тіла. В ці лабораторії потрібно заходити тільки під керівництвом вчителя, щоб потім людина не проклинала той момент, коли вирішила зайнятися йогою для того, щоб поправити своє здоров'я. А замість цього, вона отримала набагато серйозніші проблеми. Зараз зявилося багато книг недобросовісних авторів, які в погоні за комерційним успіхом, дають такі рекомендації, які можуть виявитися роковими, якщо їх виконувати.
Подібно до того, як з причини надмірного сонячного випромінювання настає засуха, а через нестачу води рослини не виробляють в достатній кількості хлорофіл, так і у фізичному тілі з причини низького рівня гемоглобіну настає такий стан, який можна порівняти з засухою у природі.
Подібно до того, як можна справитися з проблемою засухи, подавши воду зрошувальними каналами, так і досвідчений наставник може вплинути на сушумну практика-адепта таким чином, що той знову почне відчувати голод та спрагу. Може усунути блоки, що виникли. Якщо подолати всі внутрішні блоки, то можна вивчити будь-яку частину тіла зсередини, і таким чином прийти до самопізнання. Пізнати як тонкий світ, так і світ безмежний.
Тобто людина починає сприймати світ не через органи відчуттів, а через їхні аналоги в тонкому світі. Якщо людина очистить свій розум і свою свідомість, то зможе посилати тонкі вібрації через серце. Коли вона таким чином сконцентрує всі свої сили на тонкому плані, то зможе оволодіти силою наміру, подорожувати в тонкому тілі. Існують тонкі світи, ніби особливі шари, які слідують один за одним. Спочатку йде світ природи (пракриті) тонкого плану, населений живими істотами, після цього йде світ его, а за ним – світ свідомості. Відразу за цим світом знаходиться шар, в якому зникають прив'язаності, і душа (атма) може знайти дживатму і досягнути стану повного самопізнання. Це – стан повний блаженства.
Фізичному тілу властивий рух. Коли душа розриває свій звязок з розумом та осягає свою істинну природу, то він розчиняється у своєму власному світлі. Тоді душа стає повністю вільною. Решта три тіла, можна сказати, що відмирають. Після цього душа вже не втілюється в новому тілі. Адже душа сама по собі нічого не робить. Вона стає активною, бо вступила у зв’язок з розумом. Справжні йоги руйнують своє тонке кармічне тіло і стають повністю вільними. При житті їх обмежує тільки фізичне тіло.
Істинне знання руйнує кармічні частинки, які приклеїлись до душі з причини незнання. Свідомість розриває свій зв’язок з тілом. Тоді помирає тільки фізичне тіло, а тонке тіло та кармічне тіло, наблизившись до світла, теж звільняються.
Справжні йоги одночасно є всім на світі, і не є ніким і нічим. Будь-який йог-практик знає, що існують три основні тіла: фізичне, тонке та кармічне. Вони з'єднані з кармічними елементами, які зберігають свій вигляд навіть в кінці світу. Але якщо світло душі не осяює ці три тіла, то людину, яка володіє ними, можна назвати живим мертвяком.
Справжній йог звільняється від всього цього. Це і є повне самадхі. Справжній йог може перебувати у власній душі. Якщо він хоче, то не діє, а якщо хоче – то мандрує.
Ми не можемо з допомогою слів описати стан самадхі. Це – ніщо, пустота. Мудреці та просвітлені описували цей стан різними способами.
Справжній йог може за власним бажанням в будь-який момент повернутися у фізичне тіло, може поширювати промені світла в будь-якому напрямку.
Він може побачити свою карму у вигляді зерна, яке призвело до існування розлогого дерева, і таким чином він може побачити всі свої минулі життя та життя інших людей, які оточують його.
Таким чином коли просвітлена людина розриває свій звязок з грубими органами відчуттів та починає користуватися їхніми аналогами на тонкому плані, то вона може за власним бажанням знаходитися як у фізичному тілі, так і в тонкому тілі. Тоді його тонке тіло стає таким же яскравим, так і фізичне. Люди починають бачити його.
Така істота, яка повністю пізнала саму себе, може посилати свої ментальні хвилі в найтонші з тонких світів, може дізнатися все про живих істот, які їх населяють, про те, з чого складаються ці світи. Вона встановлює зв’язок з душею, яка присутня скрізь. Справжній йог може послати свої ментальні вібрації на будь-яку планету чи зірку, і дізнатися про всі її елементи, навіть найтонші. За найменшу долю секунди він здатен переміститися в будь-яку точку Всесвіту.
Таким же чином він може проникнути в тонкі шари земної атмосфери, і відкрити таємне знання про те, що сховано на фізичному плані. Він здатен проникнути в надра Землі, розкрити таємниці живих істот, які мешкають в атмосфері.
Істоти, які живуть на тонких планах, відчувають і передають промені світла. Вони також чутливі до потоків повітря. І справжній йог бачить їх всіх. Він бачить божества, які мешкають у верхній світах. Він також бачить потік життєвої сили, прани, яка протікає каналами іда, пінгала та сушумна. Якщо промені світла освітлюють іду, то це дає можливість побачити те, що відбувається на Місяці.
Якщо промені світла освітлюють пінгалу, то це дозволяє вивчити все те, що відбувається на Сонці, якщо ж вони освітлюють сушумну, то це дає можливість осягнути увесь Всесвіт.
Саме знання тонких планів дозволяє осягнути таємниці гармонії п'яти елементів, які складають фізичний всесвіт. Інші “чудеса” також стають можливими. Наприклад, можна пробудити чарівну змію Кундаліні за лічені секунди чи досягнути будь-якого стану фізичного тіла, за бажанням.
Існують основи. Це три тіла, а душа – це деяка, відмінна від них сутність. Іда, пінгала, сушумна та Кундаліні – все це сховані сили, хоча і є базовими, однак за природою своєю пасивні. І вони не активуються, поки їх не наповнять життєвою силою імпульси, які виходять з душі. Тоді вони вступають у звязок з розумом. Навіть після смерті ця асоціація порушується не завжди. Тому ми бачимо, що існують душі, які й після смерті фізичного тіла, продовжують відчувати прив'язаність до фізичного світу. Вони втручаються у справи людей, і їх заведено називати духами чи привидами.
Для того, щоб досягнути досконалості в йозі, необхідно пізнати всі три тіла: фізичне, тонке та кармічне. Для того, щоб пізнати тонке та кармічне тіла, ми використовуємо фізичне тіло. Для того, щоб воно, своєю чергою стало підходящим для практик, гнучким та здоровим, необхідно практикувати асани та пранаяму. Це – обов’язкова умова, без виконання якої неможливо домогтися подальших результатів. Адже якщо нас самих не буде, то про що тут говорити? Однак багато наших сучасників захоплюються саме цими практичними аспектами йоги, тобто асанами та техніками пранаями, надіючись покращити своє самопочуття. При цьому вони вважають, що глибше дослідження даремне, і ні до чого не призведе, задовільняючись поверхневим вивченням йоги.
Однак як ми вже говорили, ці практики, без належного керівництва, загрожують роковими наслідками. У 1976-77 роках переді мною пройшло декілька таких випадків. В газеті “Навбхарат Таймс” не раз освітлювалася тема про людей, які активно практикували йогу без належного керівництва, в результаті чого збожеволіли. Ця мода на надприродне почалася з того, що у багатьох газетах та журналах почали публікувати гороскопи та передбачення, описувати популярні практики йоги, такі, наприклад, як тіратак. Багато публікацій містили в собі інформацію про те, як викликати духів, щоб потім ці духи змогли надати допомогу в бізнесі та в інших земних справах. Не залишилися без уваги й сенсаційні повідомлення про йогів, які володіють надприродними здібностями. Однак всі ці публікації завдали величезної шкоди непідготовленому читачеві.
Сучасна молодь також зачарована саме цією загадковою та містичною стороною йоги. Але якщо ви запитаєте мою думку, то я скажу, що вам ні в якому випадку не слід практикувати йогу без належного керівництва мудрого наставника, які б розумні люди не писали керівництво по йозі.
Можливо мій особистий досвід виявиться для вас корисним. Однак ви напевно помітили, що я ніде не описую детально якусь техніку. Все це тому, що для будь-якої практики необхідний наставник. Можна прирівнювати знання, які дарує наставник, до “п'ятої веди”.
Будь-яка людина, яка прочитає мою книгу та захоче досягнути вершин у практиці йоги, чи то вчений, хімік, математик, літератор чи ж просто романтично налаштована особистість, повинен перш за все, зв'язатися зі мною на фізичному плані, чи ж послати мені свої ментальні вібрації, уявляючи мій образ. Якщо людина поклоняється якось конкретному божеству, то вона може попросити у нього допомоги в духовних практиках. Я теж завжди допомагаю своїм послідовникам, і через мислений контакт, і являюся перед ними в тонкому тілі. Чи ж я являюся своїм послідовникам уві сні. В якій би точці земної кулі не знаходився мій послідовник, якщо він буде наполегливо намагатися вийти зі мною на контакт, то максимально протягом трьох днів його бажання виконається. Я в основному знаходжуся неподалік від льодовика Піндарі у священних місцях. Моя печера розміщена на висоті від тринадцяти до вісімнадцяти тисяч футів. тут ще багато інших печер, де мешкають просвітлені. Я завжди намагався отримати від просвітлених секрет довгого життя, щоб жити на цій планеті сотні років і в міру сил, вчити інших, давати їм духовні знання. Якщо якийсь вчений дослідник незалежно від того, чи досліджує він фізичний світ, чи світ духовний, зневірився досягнути успіху у своїх дослідженнях, він завжди може звернутися до нас за допомогою.
Якщо сучасні вчені почнуть сумніватися в існуванні життя на інших планетах, на сузір'ях чи в інших космічних системах, вони теж можуть зв'язатися зі мною. Всього за декілька днів я познайомлю цих вчених з живими істотами, які мешкають в інших світах, покажу їм Всесвіт. І з допомогою фотоапаратів та магнітофонів, які винайшли ці вчені, ми можемо закарбувати документально присутність цих істот.
Двадцять четверте місце в групі Баби Матхурдаса
Саме священні вібрації великих душ захищають гармонію в нашому світі. Якби не їхній захист, політики вже давно б вкинули світ у безодню загибелі. Це – такі святі люди, як Матхурдас Баба, Сомбарі Баба, Сарвешварананда, Харі Баба, Пармананда та інші великі душі, які зробили Гімалаї своїм домом. Аватар Баба та Махаватар Баба пов'язані з іменем Крішни. Ломеш Ріши – це мудрець, який жив ще за часів Рамаяни та навіть раніше. За виглядом він нагадує ведмедя, тільки його обличчя – це обличчя людини. Скільки разів він бачив, як наша Земля повністю руйнувалася, а потім зароджувалася знову! Я отримав посвяту, дікшу, від Харі Баби, учня Аватар Баби, знаходився в товаристві Йогіраджа Горакхнатха в найрізноманітніших місцях, починаючи від Мустангу в Гімалаях до долини Муктінатху. Зараз багато цих місць стали місцями паломництва в Непалі.
Я і зараз частенько зупиняюся там, де знаходиться Горакхнатх Джи та Харі Баба. Вони теж часто з'являються, коли хочуть побачити мене. В долинах Гімалайських гір я теж часто зустрічав Махаватар Бабу, Сарвешварананду та Сундарнатха Джи.
Я теж зайняв своє місце в групі найвеличнішого святого – Матхурдаса Баби. Він не відразу прийняв мене у свою групу. Спочатку піддавав мене суровим випробуванням, оцінював мене, а потім вказав мені шлях, яким я повинен йти. У групі Баби Матхурдаса двадцять три найдостойніших особистості, які присутні у фізичному тілі. Я ж удостоївся двадцять четвертого місця. Серед цих великих людей – і Махаватар Баба, і Кашинатх Джи. Є дві жінки: Шанті Ма та матір Нармада.
Матхурдас Джи – дуже давній святий, ще з древності. Він так переказував історії з Рамаяни та Махабхарати, ніби сам був очевидцем всіх цих подій. Махаватар Баба теж його сучасник. Раніше він був відомий під ім'ям Кріпачар’ї з великого епосу Махабхарати. Тепер він подорожує світом в образі Махаватар Баби та Хедія Хана. А Аватар Баба виступав у минулому в ролі Відура Джи. Інколи ці великі люди спускаються з Гімалаїв у світ людей, і кожен бачить їх в тому образі, в якому знає. Ця група святих людей найчастіше перебуває в районі Піндарі, в Гімалаях. Інколи вони всі збираються в одній печері, а інколи подорожують іншими світами, планетами та сузір'ями. Інколи хтось з них відправляється на пошуки душ, пов'язаних з ним за минулими народженнями для того, що вказати їм правильний шлях. Вони також допомагають тим великим душам, які змушені народитися знову.
Все життя цих людей направлене на благо всього людства. Якби не цей обовязок, вони б вічно перебували в стані самоспоглядання. Гімалаї – це їхній рідний дім. Однак, вони думають не тільки про благо власної країни, але і про благо всього світу. Навіть божества звертаються до них за допомогою. Інколи вони втілюються у тлінній, земній оболонці. Вони володіють всіма знаннями, знайомі зі всіма винаходами. Вони часто впливають на уми людей, посилаючи їм потоки своїх мисленних вібрацій. Вони не біжать вслід за часом, бо вони взяли час до себе в союзники.
Вклад святих людей в запобігання світової війни
Вони постійно втручаються у справи нашого світу, і часто посилають своїх представників для того, щоб змінити долі світу на краще. Або вони вибирають підходящу людину серед тих, хто живе, і постійно направляють її. Я двічі брав участь в їхніх зборах. І вони завжди радилися про те, як врятувати людство від тої чи іншої кризи. Ці святі люди навіть втручаються у природний хід зірок та планет. Адже добре відомо, що положення зірок та планет визначають хід подій. Часто людина не хоче скоювати злочин чи якусь рокову помилку, але положення зірок та планет змушує його чинити певним чином. Сонце та Місяць – символи народження та смерті. Ось хто насправді вирішує, що повинно відбутися.
Інколи положення зірок та планет стає настільки несприятливим, що може настати кінець світу. Вчені та провісники, піднімаючи цю тему, зароджують паніку в серцях звичайних людей. І людина забуває про сон та відпочинок. Вона нажахана чекає, коли ж настане кінець світу. Але ось настає зловіща дата і не відбувається абсолютно нічого. А все тому, що великі просвітлені власними зусиллями постійно відсувають цю дату, змінюючи хід історії та хід світових війн. Чому в ті самі моменти, коли здавалося, світ вже не врятується, неочікувано підписувалися мирні договори, і мир був відновлений? Але як довго ці святі люди зможуть відсувати неминуче? Коли чаша терпіння природи переповнюється від всіх тих безумств, що роблять люди, то вона повстає проти людини, і людина стає жертвою катастрофічної ситуації. І все це відбувається тому, що людина порушує межі допустимого: забруднює космічний простір, лишає світовий океан його одвічного спокою, приховує істину таким щільним шаром брехні, що забуває про свій обовязок та починає гуляти базаром ілюзій, де все продається та купляється. Вона перестає прагнути до духовності та припиняє всі практики очищення. І тоді вже немає значення, на яку ідеологію орієнтується держава: на марксизм, капіталізм чи на торжество свободи та демократії.
В погоні за успіхом людина забуває про саму себе. Вона не тільки помиляється сама, але й інших людей збиває з правильного шляху. Саме тоді природа піднімає повстання, націлюючись на знищення людини. І тоді вже святі нічим не можуть допомогти. Настають тяжкі для людства часи, часи, коли смерть виконує свій жахливий танець, руйнуючи все на своєму шляху. Уроки історії постійно повторюються, хоча людина зазвичай нічого не виносить з минулого досвіду. Спочатку створюється відповідна ситуація на астральному плані, але вона може довго не втілюватися в життя, поки великі просвітлені перешкоджають цьому. Але якось святі перестають втручатися у природний хід речей, і відбувається неминуча катастрофа. Хіба сьогоднішній світ не стоїть на порозі такої ж катастрофи?
Досі святі продовжують допомагати людям, але здається, що скоро це закінчиться, бо навіть святі все частіше й частіше звертають свій погляд у космос, не бажаючи спостерігати те, що відбувається на Землі. Людина намагається втекти від лякаючої реальності, але це їй не вдається, адже її переслідує її ж власна карма. Вона обертається назад, намагаючись уникнути своєї долі, яка, проте, неминуча.
І в давності люди чинили точно так само. Герої Рамаяни та Махабхарати точно так само намагалися уникнути того, чого уникнути неможливо. Навіть зусилля Господа Крішни не мали успіху. Люди довго не могли повірити в настання Першої та Другої Світових Війн. Але як довго люди могли заперечувати реальність? Навіть сьогодні не можна сказати, що рани Другої Світової Війни повністю затягнулися. Сучасне життя проходить на неймовірній швидкості. Люди з надією звертають свої погляди у космічний простір, в морські глибини. Але ж Земля давно вже стогне від людського гніту. І людина вже не зможе втекти від реальності. Поступово людина асе більше й більше відчужує себе від природи, від інших людей. Здається, що у книзі історії лишилися одні лише чисті сторінки. Всі передумови говорять про нову світову війну.
Наша планета вже давно стоїть на порозі нової світової війни. Нехай час втілення цього жахіття ше не настав, але в небі вже можна спостерігати явища, які передбачають майбутнє, повне страждань та руйнування.
Ця ситуація почне втілюватися з 1983 року, і ризик її втілення буде зберігатися протягом шістнадцяти років. І увесь цей час великі просвітлені душі будуть намагатися врятувати людство від катастрофи, продовжуючи нести прапор миру у всьому світі.
Подивіться сьогодні на нашу країну, на велику Індію, яка була колись символом духовності! Люди забули про вічні цінності, забули про істину та духовність, переслідуючи свої низькі, егоїстичні цілі. Вони майже зруйнували нашу давню культуру в погоні за Заходом, орієнтуючись на заклики політиків, забули про духовні заповіти. Хіба такий стан справ не порочить честь нашої країни?
Великі просвітлені знають про це, і через шістнадцять років, тобто починаючи з двохтисячного року в Індії знову з’явиться шанс заявити про себе. Особливу роль в цьому процесі зіграють жителі Тібету. Вони знову стануть вільними, а Індія майже повністю відновить свої колишні границі. Почнеться протистояння Сходу та Заходу. Але границі ворогуючих сторін будуть пролягати зовсім не так, де думають деякі, переконані в тому, що між Росією та Америкою буде продовжуватися ворожнеча. В цьому новому протистоянні постраждає багато світових держав: Китай, Росія, Америка. Постраждають і деякі ісламські держави. Росія та Америка прийдуть до згоди, проте помітну роль в роздуванні конфліктної ситуації зіграє Китай. Існує ймовірність того, що будуть зруйновані великі міста Китаю, Росії та США. Постраждає й мусульманський світ, а вплив єврейської общини зміцниться. Локальні війні будуть спалахувати то тут, то там, але якось війна прийме загрозливий розмах, поширившись на увесь світ. Людина стане ворогом іншій людині, і природа не пробачить її за це.
Частина Японії та Аравійського півострова може бути затоплена. Море відвоює в суші значні території. Будуть відбуватися постійні землетруси та виверження вулканів, від чого постраждає багато людей. Незмінними лишалися тільки Гімалаї, вірніше, їхня частина, Альпи та Гіндукуш. На північному та південному полюсі теж відбудуться великі зміни. Ті країни, що вважалися розвинутими раніше, будуть на сотні років відкинуті назад, а ті, хто особливо не виділявся раніше, вийдуть на перший план.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що в ці шістнадцять років людство буде переживати глобальну кризу. Науково-технічний прогрес ініціював цей руйнівний танець Шиви, який вже не зупинити. І це буде продовжуватися доти, поки води священного Гангу не вирвуться з глибин Гімалайських гір і не погасять цю пожежу. Це буде продовжуватися доти, поки люди не зрозуміють, що саме науково-технічний прогрес став причиною їхніх нещасть. Звісно ми не применшуємо заслуги тих вчених, які зробили внесок в розвиток всього людства, але необхідно визнати той факт, що сучасна наука безсильна подолати кризу, на порозі якої опинилося людство.
І ось в той самий момент коли буде здаватися, що світ вже не врятувати, ці великі люди, ці просвітлені душі, відправлять у світ своїх посланців. Населення Гімалаїв зросте багатократно, і тоді з благословення просвітлених цей вогонь вдасться погасити. Адже руйнівний танець Шиви можна утихомирити тільки за допомогою ніжного танцю Парваті.
Індія встане на бік Китаю в деяких питаннях. Однак Індія не буде брати участь у війні, хоча між Ізраілем та арабськими країнами зіткнення приймуть жорстоку форму. Також виникне протистояння між Росією та США, але потім США схиляться на бік Росії. Спочатку перемога буде в Ізраїля, але зрештою Китай застосує атомну зброю, в результаті чого зміниться вся геополітична ситуація. Однак Китай сам стане жертвою цієї війни. Будуть також зруйновані великі міста в Америці та Росії. Буде встановлений контакт з позаземними цивілізаціями, і жителі інших планет будуть перешкоджати використанню ядерної зброї в космосі.
Звісно, звичайна людина в погоні за розвагами та за останніми досягненнями науки часто забуває про духовність. Але великі святі не дивлячись на те, що вони вже вийшли за межі фізичного тіла, постійно захищають Землю, посилаючи туди відповідні мислені потоки.
Однак це лише ймовірний хід подій. І сьогодні ще можливо попередити цю війну. Це здійсниться, якщо люди змінять напрям науково-технічного прогресу, прислухаються до того, що говорять їм просвітлені, якщо політики змінять свій стиль мислення. Звісно в тому чи іншому вигляді визначене повинно здійснитися, бо це зрештою змусить людину задуматися та змінити своє мислення. Адже людина звикла мислити в категоріях прибутку та збитку. Вона прагне до прибутку та намагається уникнути ситуацій, які приносять збиток. І вся світова політика є результатом такого мислення. Тепер це стосується й Індії. І зараз обов’язок кожного політика полягає в тому, щоб змінити цей порочний стиль мислення, який призводить до руйнування.
Можливо, одного разу зброя і повинна бути застосована, щоб світ здригнувся тим страхітливим наслідкам, які несе з собою війна.
Я теж, в міру сил, намагаюся підтримати гармонію та спокій у світі. Я роблю це, занурюючись у самадхі та проводячи яг’ї. Адже на мені лежить благословіння великих просвітлених.
Я пробудив духовну свідомість у багатьох людей, наприклад, В Арун Кумар Рая з Падрауни, в Даяшанкара Садху та в Пракаша з Деварії. Тепер вони займаються духовними практиками в Гімалайських печерах і теж роблять посильний вклад у справу збереження миру та гармонії.
Величезну допомогу всьому людству нададуть такі йоги, як Ніт’янанда, Шанкарананда та Муктананда, я ж буду допомагати людству з Піндарі, місця, де мешкають просвітлені.
Сьогодні багато людей звертаються за спасінням до йоги. Світильник надії вже запалився, і не один світильник. Таких світильників багато, а буде все більше й більше. Настане той день, коли це світло осяє увесь світ, принесе гармонію та радість.
Часто великі йоги призначають своїх “представників”, для того, щоб ті жили в миру, і поширювали їхні ідеї в людському суспільстві. Махаріши Махеш Йогі є таким представником Шанкарачар’ї, а Девраха Баба (Саліг Рамдас) – Рамануджачар’ї.
У кожного великого святого є такі “представники”, але їхня кількість нікчемно мала, бо багато з учнів не хочуть служити спільній справі, і витрачають свої сили тільки на власний духовний ріст. Багато організовують свої власні школи та напрями духовної думки.
Але ці просвітлені “представники” все-таки існують. Це і Рамдас, і Рамачандра Махарадж, і Т’ягі Джи, і Сат’янанда, і Ранганатх Свамі, і Сурадж Гірі, і Данді Свамі, і Балакрішна Яті, і Гіта Бхарті, і Чейтанья Брахмачарі, і багато, багато інших. Одні просвітлені є провідниками думок та ідей інших просвітлених. Матхурдас Джи сам виступав в ролі Джавахарлала Неру. Свята душа Шастрі Каши втілилася в образі Сай Натха. Великий політик Морарджи Десаї був ніким іншим, як втіленням Сомвар Баби з берегів річки Нармади.
Таким чином святі люди тим чи іншим чином впливають на життя людей, яке сьогодні стало надто практичним, надто далеким від духовності.
Я хочу сказати, що в кожній людині, подібно зерну, присутній зародок, прообраз майбутніх подій. Людське життя – це вінець творіння, бо людина може, як діяти, і цим безпосередньо впливати на навколишній світ, так і насолоджуватися життям. Те, що в цьому житті ми втілилися в людському тілі, вже нагадує нам про те, що цій великій милості ми удостоїлися завдяки попередній сприятливій кармі. А люди, які сьогодні мають владу, в минулому неодмінно проводили аскези та духовно практикували. Саме тому в цьому житті цим людям дається випробування владою. Саме так можна вибрати між істиною та брехнею. Часто душа людини буває первинно досконалою, але не має сили витримати випробування та спокуси, людина потрапляє в сіті різних пороків: жадібності, похоті та багатьох інших. Варто згадати про те, що політики та інші “стовпи суспільства” отримують чудовий шанс зробити щось корисне для всього світу. Але ці люди не бачать шансу, проте прекрасно бачать можливість для власного піднесення та збагачення. Людина забуває про вічне, про ті великі цілі, для виконання яких вона і була послана в цей світ. Перед кожною людиною на тому чи іншому етапі її життєвого шляху постає питання вибору між матеріальним світом та світом духовним. Якщо людина вибере матеріальний шлях, то їй здасться, що вона надзвичайно наблизилася до істини, адже все життя засноване на законах природи. Але інколи крізь зовнішнє нашарування починає пробиватися тихий, але наполегливий голос душі. В такій ситуації найкраще для людини – піти в Гімалаї для духовних практик, знайти собі підходящого вчителя, який буде керувати процесом духовного росту. Чи нехай ця людина приїжджає в Піндарі, і я сам візьму над нею духовне шефство та познайомлю з іншими просвітленими!
Як часто зі мною розмовляють душі та тонкі тіла тих людей, які раніше були чистими та повні святості, але потім піддалися мирським спокусам. Вони створили для себе нову карму, потрапили в нові сіті, про що сьогодні дуже жалкують.
Коли людна з'являється на світ, її душа ще чиста та позбавлена будь-яких прив'язаностей, але чим старшою вона стає, тим більше занурюється в бездонний океан думок та уявлень, вона відправляється в дорогу, націлившись на матеріальні досягнення. Світло його душі проявляється лише зрідка, але і тоді людина направляє його на виконання конкретних, мирських задач. Тоді душа починає побоюватися теперішнього, а минуле ніби “пожирає” її. Виникає прив'язаність до дій, здійснених в минулому, адже душа знає про всі минулі вчинки, а сама людина на раціональному рівні не звертає на це увагу. Я часто рятую такі душі, повертаючи їх на споконвічний шлях, і даю їм настанови на майбутнє, бо якщо якась душа прагне звільнення з сіток матеріально світу, то мій прямий обовязок полягає в тому, щоб допомогти їй зробити це.
Однак також є великою оманою постійне оплакування попередньої карми, небажання відпустити минуле. Така поведінка породжує невігластво, бо будь-яка дія тягне за собою кармічні наслідки. Що було, те минуло. По-справжньому значимим є той факт, що ваша душа прийшла в цей світ, втілившись в тілі людини.